Modern challenges of air transport: safety, regulations, operations and infrastructure

Abstract

Openness to the negative consequences of global, regional and national financial crises, the tragic events associated with the activities of terrorist organizations and, first of all, the global COVID 19 pandemic lead to the fact that the issues of efficiency and economic feasibility are among the priorities in solving the challenge of maintaining an appropriate safety level. In fact, the philosophy of aviation safety is changing from an understanding of its purely technical and technological component and extends to determining the severity of risks to property, life and health of people, the environment, financial security, and legal liability of enterprises have shocked aviation transport. At the same time, harmonization, integrity and operational interchangeability of the industry’s integrated security system are achieved; the worldwide exchange of safety-related information; global systemic hazards are identified and eliminated at an early stage. The effective management of aviation safety requires a systematic approach to the development of policies, procedures and recommended practices. Safety management integrates different types of aviation activities into a single whole. The main challenges of Ukrainian air transport in the context of the globalization of the air transportation market are the annexation of Crimea, the armed conflict in the east of Ukraine, the tragedy of the Boeing-777 of Malaysian Airlines, the closure of airspace over the vast territory of Ukraine, the refusal to fly over the Russian Federation, the tragedy of the Boeing-737 of International Airlines Ukraine” in Iran and, to a greater extent, the COVID-19 pandemic. These challenges are reflected in almost all macro, meso and microeconomic indicators of the activity and infrastructure of air transport. However, air transport is not only an open system, but also an adaptive system. Modern challenges of its activities indicate the need to develop strategic scenarios and develop a mechanism for institutional support for further sustainable development, taking into account the dynamic external environment, constant changes in the structure and intensity of threats and uncertainties.

Відкритість до негативних наслідків загальносвітових, регіональних і національних фінансових криз, трагічні події, пов’язані з діяльністю терористичних організацій та, в першу чергу, всесвітня пандемія COVID 19 призводять до того, що саме питання ефективності та економічної доцільності є одними з пріоритетних при вирішенні завдання підтримки відповідного рівня безпеки. Фактично філософія безпеки авіації змінюється з розуміння її суто технічної та технологічної складової і поширюється на визначення ступеня тяжкості ризиків для майна, життя і здоров’я людей, довкілля, фінансової безпеки і юридичної відповідальності галузі авіаційного транспорту. При цьому досягаються гармонізація, цілісність і експлуатаційна взаємозамінність системи комплексної безпеки галузі; поширюється у всесвітньому масштабі обмін інформацією, пов’язаною з безпекою польотів; виявляються й усуваються глобальні системні джерела небезпеки на ранньому етапі. Для ефективного управління безпекою авіації необхідний системний підхід до розроблення політики, процедур і рекомендованої практики. Управління безпекою об’єднує різні види авіаційної діяльності в єдине ціле. Основними викликами авіаційного транспорту України в умовах глобалізації ринку авіаційних перевезень є анексія Криму, збройний конфлікт на сході України, трагедія Боїнгу-777 Малайзійських авіаліній, закриття повітряного простору над великою територією України, відмова від польотів над Російською Федерацією, трагедія Боїнгу-737 Міжнародних авіаліній України в Ірані та, в найбільшій мірі, пандемія COVID-19. Ці виклики знайшли відображення практично в усіх макро, мезо та мікроекономічних показниках діяльності та інфраструктури авіаційного транспорту. Однак авіаційний транспорт ‒ не тільки система відкритого типу, але й адаптивна система. Сучасні виклики його діяльності вказують на необхідність розробки стратегічних сценаріїв та відпрацювання механізму інституційного супроводу його подальшого сталого розвитку з урахуванням динамічного зовнішнього середовища, постійної зміни структури та інтенсивності загроз та факторів невизначеності.