ГЕНЕТИЧНА СТРУКТУРА ОКРЕМИХ ПЛЕМІННИХ СТАД СТРОКАТОГО ТОВСТОЛОБИКА (HYPOPHTALMICHTHYS NOBILIS)

Abstract

Мета. Вивчення специфіки генетичної структури, рівня внутрішньої та міжпопуляційної генетичної мінливості племінних стад строкатого товстолобика різних зон ведення рибництва за використання ДНК‐маркерів (ISSR‐PCR). Методика. Для дослідження специфіки генетичної структури на підставі ПЛР використовували ІSSR‐PCR‐методику з відповідно підібраними праймерами. Результати. За результатами досліджень племінних стад строкатого товстолобика було проведено аналіз генетичної структури за використання трьох мікросателітних локусів ДНК: (CTC)6C, (GAG)6C, (AGC)6G. Досліджені популяції накопичують резерв генотипової мінливості у різних ділянках мікросателітних локусів. Виявлені специфічні особливості між дослідженими популяціями строкатого товстолобика можуть характеризувати ступінь гетерозиготності стад, що розводяться в даних господарствах. Варіацій виявлених ампліконів достатньо, щоб відокремлювати особин племінних стад, або, якщо робота проводиться з групою плідників, підбирати батьківські пари для підвищення генетичного розмаїття. Наукова новизна. Встановлено особливості генетичної структури, рівень генетичної мінливості племінних стад строкатого товстолобика різних зон ведення рибництва за використання ДНК‐маркерів. Вперше отримано нові дані про специфіку генетичної структури при використанні методів на основі ПЛР, які сприяють виявленню специфіки механізмів підтримки відносної стабільності генофонду строкатого товстолобика і дозволяють контролювати та зберігати специфічність їх генетичної структури. Практична значимість. Практична значимість досліджень полягає в пропонуванні методу генетичного контролю популяцій строкатого товстолобика, на підставі ПЛР, який дає можливість за використання запропонованих праймерів провести аналіз генетичної структури племінних стад і реалізувати генетичну інформацію на різних стадіях селекційного процесу.