Роль естетичної альтернативи в процесі управління урбанізованим простором та його гармонізації

Abstract

В проведеному дослідженні розглядається доцільність застосування естетичної альтернативи в процесі управління урбанізованим простором в окремих регіонах задля його упорядкування та гармонізації на основі співоставлення концептуальних теоретичних розробок трьох всесвітньо відомих вчених - энціклопедистів: І. К. Бистрякова, В. В. Евсюкова, А. П. Мардера. Бистряков І.К. український економіст–дослідник та практик, доктор економічних наук, професор, замісник директора по науковій роботі «Інститута економіки природовикористання та сталого розвитку НАН України», автор безличі публікацій, який бере активну участь у рішенні першочергових та стратегичних завдань, що стоять перед економікою нашої країни. Серед свіжих, актуальних публікацій Бистрякова І. К., були відібрані дві, у яких розглядаються проблеми управління урбанізованими просторами в регіонах з використанням естетичної складової: «Економічний простір регіона: нова досліднецька парадігма» та «Естетична парадігма управління урбанзованим простором». Другим представником даного дослідження обран російський філософ, історик – Евсюков В. В. (кандідат історичних наук), який займався науковою діяльністтю у Сибірському відділенні інститута історії, філології та філософії Академії наук Росії. Він видав історико-філософський трактат: «Міфи про свіобудову: Всесвіт у религійно-міфологичному уявленні». В якості третього представника був обраний український вчений (доктор архітектури, професор), енціклопедист радянської доби, Мардер А.П., присвятивший свої роботи естетичним проблемам архітектури. Його головний внесок до науки - монографія: «Естетика архітектури: Теоретичні проблеми архітектурної творчості» - яскравий результат багатолітньої наукової праці, в якій він знадливо виклав, ретельно та глибоко обґрунтовані концептуальні положення про естетичну природу архітектури. Ці положення в більшості своїй адекватні положенням, висунутими іншими всесвітньо відомими філософами, зодчими, художниками. Cпівставлення аргументованих позицій трьох коріфеїв науки для з‘ясування доцільності активного застосування естетичної альтернативи при управленні складним, урбонізованим простором та його гармонізації слід вважати правомірним.

В проведенном исследовании рассматриваеться целесообразность использования эстетической альтернативы для управления и гармонизации урбанизированного пространства на основе сопоставлпения концептуальных теоретических разработок трех всемирно известных ученых, энциклопедистов: И. К. Быстрякова, В.В. Евсюкова, А. П. Мардера. Быстряков И.К, украинский экономист – исследователь и практик, доктор экономических наук, профессор, заместитель директора по научной работе «Института экономики природопользования и устойчивого развития НАН Украины», автор множества публикаций. Он активно участвует в решении первоочередных и стратегических задач, стоящих перед экономикой нашей страны. Среди свежих актуальных публикаций Быстрякова И. К., были отобраны две, в которых рассматриваются проблемы управления урбанизированными пространствами в регионах с использованием эстетической составляющей: «Экономическое пространство региона: новая исследовательская парадигма» и «Эстетическая парадигма управления урбанизированным пространством». Вторым представителем данного исследования выбран русский философ, историк – Евсюков В. В. (кандидат исторических наук), который занимался научной деятельностью в Сибирском отелении института истории, филологии и философии Академии наук России. Он опубликовал историко-философский трактат: «Мифы о мироздании: Вселенная в религиозно-мифологических представлениях». В качестве третьего представителя был выбран украинский ученый (доктор архитектуры, профессор), энциклопедист советской эпохи, Мардер А.П., посвятивший свои работы эстетическим проблемам архитектуры. Его главный труд - «Эстетика архитектуры: Теоретические проблемы аритектурного творчества» - весомый результат многолетней научной работы, в котором увлекательно изложены, тщательно разработанные и глубоко обґрунтованные концептуальне положення о эстетической природе архитектуры. Эти положения во многом адекватны положенням, выдвинутими и другими філософами, зодчими, художниками. Cопоставление аргументированных положений трех корифеев науки для выяснения целесообразности активного использования естетической альтернативы при управлении сложным, урбонизированным пространством и его гармонизации, следует считать правомерным.

The study examined the feasibility of using an aesthetic alternative for managing and harmonizing urbanized space based on the comparison of conceptual theoretical developments of three world-famous scientists, encyclopedists: І. K. Bystryakova, V.V. Evsyukova, A.P. Marder. Ukrainian economist - researcher and practitioner, doctor of economics, professor, deputy director for research at the Institute for Environmental Economics and Sustainable Development of the National Academy of Sciences of Ukraine, author of numerous publications, actively participates in solving the priority and strategic tasks facing the economy of our country. Among the recent topical publications, IK Bystryakov, two were selected in which the problems of managing urbanized spaces in the regions are considered using the aesthetic component: ―Economic space of the region: a new research paradigm‖ and ―Aesthetic paradigm of managing urbanized space‖. The second representative of this publication is the Russian philosopher, historian - V. Evsyukov. (Candidate of Historical Sciences), who was engaged in research activities in the Siberian weeding of the Institute of History, Philology and Philosophy of the Academy of Sciences of Russia He published a historicalphilosophical treatise: "Myths about the universe: the universe in religious and mythological ideas." Ukrainian scientist (doctor of architecture, professor), encyclopedist of the Soviet era, Marder A.P., who devoted his work to aesthetic problems of architecture, was chosen as the third representative. His main work - ―The Aesthetics of Architecture: Theoretical Problems of Architectural Creativity‖ is a vivid result of many years of scientific work, which fascinatingly set forth, carefully developed and deeply based on the aesthetic nature of architecture. These provisions are in many respects adequate to the provisions put forward by other philosophers, architects, and artists. Comparison of the reasoned positions of the three luminaries of science to determine the feasibility of actively using the aesthetic alternative when managing a complex, urbonized space and its harmonization should be considered acceptable.