Прояви психологічного захисту креативної особистості студентів технічного напряму

Abstract

У статті висвітлено проблему ефективного використання механізмів психологічного захисту як способу вирішення внутрішньоособистісних конфліктів креативних особистостей студентів технічного напряму. Представлено аналіз теоретичних підходів щодо розуміння поняття психологічних механізмів захисту, їх ролі у структурі особистості. Значна увага приділяється порівнянню трактування функцій захисних механізмів з точки зору гуманістичного та психоаналітичного напрямків. Розглянуто динаміку розвитку психологічних механізмів, яка, з точки зору креатологічного підходу, базується на трьох стадіях: існування в якості захисних механізмів; перехід від захисту до механізмів соціалізації; трансформація у механізми творчості. А також, обґрунтовано позитивні сторони та способи використання захисних механізмів для виходу з фруструючих ситуацій креативними особистостями шляхом усвідомлення, структурування та динамізації несвідомих компонентів системи психологічного захисту. У статті описано результати емпіричного дослідження рівнів особистісної креативності та творчого мислення у студентів напрямку «Кібернетична безпека», для чого було проведено первинну діагностику рівня особистісної креативності О. Тунік та творчого мислення Е. Торренса (модифікація А. Вороніна) відповідно, після чого було організовано подальшу діагностику прояву механізмів психологічного захисту у студентів з високим рівнем креативності за методикою Плутчика-Келлермана-Конте. Отримані результати свідчать про наявність у студентів технічного напряму з високим рівнем креативності певної комбінації домінуючих механізмів психологічного захисту, а саме: заперечення, компенсації, заміщення та інтелектуалізації. У статті представлено аналіз захисних механізмів (заперечення, компенсація, заміщення, інтелектуалізація) креативних студентів технічного напряму з точки зору психологічного обґрунтування їх ефективності та зроблено висновок про переважаючу конструктивність характеру цих механізмів.

The article describes the problem of effective use of psychological defense mechanisms as a method of solving intrapersonal conflicts of creative personalities of technical specialization students. An analysis of theoretical approaches to understanding the concept of psychological defense mechanisms and their role in the structure of personality is presented. Much attention is given to the comparison of the interpretation of the functions of defense mechanisms in terms of humanistic and psychoanalytic approaches. The dynamics of the development of psychological mechanisms is considered, which, in terms of the creatological approach, is based on three stages: the existence of defense mechanisms; transition from defensive to socialization mechanisms; transformation in the mechanisms of creativity. Furthermore, the article describes the positive aspects and methods of using defense mechanisms for eliminating frustration situations by creative personalities by understanding, structuring and dynamizing unconscious components of the system of psychological defenses. The article describes the results of empirical research of the level of personal creativity and creative thinking of technical specialization students, it included primary diagnosis of the level of personal creativity O. Tunick and diagnosis of creative thinking E. Torrances (modification A. Voronin) respectively, after which a secondary diagnosis of the defense mechanisms of students with a high level of creativity was organized and based on the method of Plutchik-Kellerman-Conte. It is concluded that there is a presence in technical specialization students with a high level of creativity of a certain combination of dominant psychological defense mechanisms, such as: denial, compensation, displacement and intellectualization. The article presents the analysis of individual defense mechanisms (denial, compensation, displacement and intellectualization) of technical specialization creative students from the point of view of psychological substantiation of their effectiveness and conclusion of the prevailing constructive nature of the mechanisms was made.