Нормативное определение фонтанов в системе городской среды

Abstract

Строительство фонтанов как элементов системы благоустройства городской среды стремительно растет; обновления и использования уже существующих, рекомендуется климатологами и экологами как строительноархитектурные и инженерно-технические меры по адаптации городской среды к последствиям изменения климата. При создании проектов архитекторы и инженеры в своих расчетах первоочередно руководствуются данными, регламентируемыми нормативно-законодательными документами. Цель данного исследования - изучение нормативно-законодательной базы градостроительного направления. Для достижения цели, решены следующие задачи: проанализирована нормативно-законодательная база в направлении указанного исследования; определена степень изученности проблемы; уточнено определение термину «фонтан» как сооружению. Анализ действующих в Украине законодательных документов свидетельствует о том, что в отношении такого объекта, как «фонтаны» существуют преимущественно регламенты общего характера, без учета экологического (климатического) направление и рекомендаций расположения в определенных архитектурно-строительных климатических районах. Туристическо-рекреационные особенности функционирования фонтанов в городской среде - также не нашли отражения в нормативно-законодательном пространстве. Все вышеперечисленное может способствовать возникновению ряда фатальных ошибок, совершаемых в процессе планирования изменений в системе города, и может оказаться связано с разрывом между представлениями о проблеме и ее реальным состоянием. Фонтаны, как специфические сооружения, элементы системы благоустройства городской среды, в направлении объединенной концепции «улучшение микроклимата - повышение комфортности - адаптация к последствиям изменения климата» - решают градостроительные задачи экологического, экономического и социального направления, обеспечивая экологическое оздоровление (восстановление благоприятной для жизнедеятельности человека окружающей городской среды. Дальнейшее исследование сооружений в рамках намеченной концепции, позволит разработать методологические (теоретико-прикладные) основы закономерности формирования фонтанов, что в свою очередь облегчит процесс проектирования сооружений в обеспечении устойчивость и эффективность процесса обновления городской среды, способствуя увеличению продолжительности использования открытых территорий.

Будівництво фонтанів як елементів системи благоустрою міського середовища стрімко зростає; оновлення та використання вже існуючих, рекомендується кліматологами та екологами як будівельно-архітектурні та інженернотехнічні заходи по адаптації міського середовища до наслідків зміни клімату. При створенні проектів, архітектори та інженери в своїх розрахунках першочергово керуються даними, регламентованими нормативно-законодавчими документами. Мета даного дослідження - вивчення нормативнозаконодавчої бази містобудівного напряму. Для досягнення мети, вирішені наступні завдання: проаналізовано нормативно-законодавча база в напрямку зазначеного дослідження; визначено ступінь вивченості проблеми; уточнено визначення терміну «фонтан» як споруда. Аналіз діючих в Україні законодавчих документів свідчить про те, що стосовно такого об'єкта, як «фонтани» існують переважно регламенти загального характеру, без урахування екологічного (кліматичного) напрямку та рекомендацій розташування в певних архітектурно-будівельних кліматичних районах. Туристично-рекреаційні особливості функціонування фонтанів в міському середовищі - також не знайшли відображення в нормативно-законодавчому просторі. Все вище перераховане може сприяти виникненню ряду фатальних помилок, що здійснюються в процесі планування змін в системі міста, і може бути пов'язано з розривом між уявленнями про проблему та її реальним станом. Фонтани, як специфічні споруди, елементи системи благоустрою міського середовища, в напрямку об'єднаної концепції «поліпшення мікроклімату - підвищення комфортності - адаптація до наслідків зміни клімату» - вирішують містобудівні завдання екологічного, економічного та соціального спрямування, забезпечуючи екологічне оздоровлення (відновлення) сприятливого для життєдіяльності людини навколишнього міського середовища. Подальше дослідження споруд в рамках наміченої концепції, дозволить розробити методологічні (теоретико-прикладні) основи закономірності формування фонтанів, що в свою чергу полегшить процес проектування споруд та забезпечить стійкість і ефективність процесу оновлення міського середовища, сприяючи збільшенню тривалості використання відкритих територій.

The construction of fountains, as the elements of the urban environment improvement system, is growing rapidly and also renewal and use of existing ones, are recommended by climatologists and ecologists as building architectural and technical engineering measures to adapt the urban environment to the repercussion of climate change. While they create their projects, the architectures and engineers are primarily guided by the data that's regulated by normative and legislative documents in their calculations. The purpose of this research is to study the normative and legislative base of urban constructing direction. The following tasks were solved to achieve the goal: • the normative and legislative base in the direction of this study is analyzed; • the grade of knowledge of the problem is determined; • the definition of the term "fountain" as a structure is clarified. An analysis of the legislative documents that are in force in Ukraine shows that in regards to such an objects as “fountains” there are mainly general regulations, without taking into account the environmental (climate) direction and recommendations of location in certain architectural and construction climatic regions. Tourist and recreational features of the functioning of fountains in the urban environment are also not reflected in the regulatory and legislative space. All of the above may contribute to the emergence of series of fatal mistakes made in the planning process for changes in the city's system, and may due to a gap between the ideas about the problem and its real state. Fountains, as specific structures, are the elements of the urban environment improvement system, in the direction of the unified concept like “improving the microclimate - increasing comfort - adapting to the repercussion of climate change” solves the urban-planning tasks in the ecological, economic and social direction, providing an ecological improvement (recovery) favorable for human life surrounding urban environment. Further research of the facilities within the planned concept framework will allow developing the methodological (theoretical and applied) fundamentals of the formation of fountains, which in turn will ease the process of facilities designing in ensuring the sustainability and efficiency of the urban renewal process, contributing to an increase the duration of using open areas