Організація паломницького туризму на Львівщині

Abstract

Паломництво є складним соціокультурним феноменом, який відіграє важливу роль у сучасному суспільному житті. В окремих релігіях паломництво є невід’ємною ознакою релігійності та засобом духовної практики. Найважливіші паломницькі місця приймають щорічно мільйонні потоки паломників. Чимало паломницьких місць пов’язані з різноманітними природними об’єктами (лісами, печерами, джерелами), а в окремих релігіях вони є об’єктами поклоніння. Важливе значення для розвитку паломництва та формування потоків паломників має наявність ресурсів паломництва (чудотворних ікон, мощів святих та блаженних, цілющих джерел). Транспортна доступність святинь, де для вшанування та поклоніння виставлено чудотворні ікони чи мощі святих, наявність паломницької інфраструктури, сакральна та історична значимість цих святинь впливають на кількість паломників. Паломницький туризм приваблює людей, які прагнуть розширювати свій духовний та культурний світогляд, знайти себе, присвятити себе молитві, здійснити працю над собою, виявити бажання здійснити прощу до святого місця та знайти однодумців, з якими можна буде поділитися своїми переконаннями. Актуальність дослідження визначається потребою вивчення паломницького туризму, з‘ясування значення і впливу циклу паломницьких прощ на динаміку та географію туристичних потоків. Релігійна діяльність, до якої входить паломницький туризм, є невід’ємною частиною духовного життя людини. Із розпадом Радянського Союзу і проголошенням незалежності України пов’язана й активізація релігійного життя. Передусім це стосується УГКЦ, повернення до України РКЦ, відновлення УАПЦ, виходу зі сфери впливу РПЦ частини духовенства та вірян і проголошення УПЦ КП. Водночас почало пожвавлюватися культове життя українців, активізувалася паломницька діяльність.