Конфліктогенний потенціал асиметричних китайсько-в’єтнамських відносин

Abstract

В статті проаналізовано особливості китайсько-в’єтнамськх асиметричних відносин з потужним деструктивним потенціалом. Сконцентровано увагу на елементах конфронтації між Китаєм і В’єтнамом, які стоять на заваді прискоренню та розширенню масштабів стратегічного співробітництва. З’ясовано, що двосторонні відносини між Китаєм і В’єтнамом, хоча і розвиваються у форматі «всебічного стратегічного співробітництва і партнерства» не уникнули протистояння, викликаного територіальними суперечками у Південно-Китайському морі. В’єтнам відчуває серйозний дискомфорт від посилення агресивної регіональної політики Китаю, яка набуває системного і чітко структурованого характеру. Досліджено ключові конфігурації і траєкторії базових стратегій В’єтнаму, направлені на стримування Китаю, який намагається поступово переформатувати простір навколо своїх кордонів. Встановлено, що китайсько-в’єтнамські відносини це поєднання політичних, ідеологічних і культурних контактів з комплексом протиріч. Попри послаблення ролі ідеологічних догматів, комуністичні партії Китаю і В’єтнаму є надто близькими і контролюють найважливіші вектори розвитку двосторонніх відносин. Зазначено, що незважаючи на посилення протиріч, китайсько-в’єтнамські відносини динамічно розвиваються і еволюціонують і їх співпраця певною мірою ґрунтується на пошуку компромісів, спільних точок дотику позицій та взаємоприйнятних рішень.