Туризм як чинник регіонального соціально-економічного розвитку у Південно-Східній Азії

Abstract

Метою роботи є аналіз ролі туризму у соціально-економічному розвитку окремих країн Південно-Східній Азії та регіону в цілому. Для цього використана наступна методика: проаналізовано основні вектори впливу туризму на соціально-економічний поступ країн, що розвиваються, та здійснено дослідження сучасного стану розвитку туризму в Південно-Східній Азії, зокрема на основі показників «Допоміжного рахунку в туризмі» проілюстровано роль туристичного сектору в економіці країн регіону. Встановлено, що для країн Південно-Східної Азії туризм є важливим джерелом експортних надходжень та доходів для широких верств населення, створює робочі місця, стимулює розбудову інфраструктури, сприяє структурній перебудові економіки та зменшенню масштабів бідності. Новизна означено підходу полягає у тому, що сутність туристичної політики розглядається в контексті усвідомлення причинно-наслідкового зв'язку між зростанням у туризмі та економічним прогресом. На регіональному рівні обґрунтовується геостратегічний підхід у туристичному менеджменті, зокрема позиціювання регіону, як єдиної туристичної дестинації, що на практиці сприятиме досягненню цілей ефективного соціально-економічного розвитку рекреаційно-туристських територій країн Південно- Східної Азії та інтеграції в рамках АСЕАН. Досвід країн Південно-Східної Азії підкреслює роль туризму як інструменту для боротьби з бідністю та підвищення якості життя людей; доводить ефективність спрощення візового режиму як засобу активізації внутрішньо регіонального туристичного обміну; виявляє заходи туристичної політики, що забезпечують збільшення внеску туристичного сектору у регіональний економічний та соціальний розвиток.

The purpose of this article is to analyze the role of tourism in socio-economic development of Southeast Asian countries and the region as a whole. To do this, the following methodology is used: analysis of the main vectors of the economic and social impact of tourism in developing countries and a study of the current state of tourism development in Southeast Asia. IIn particular the role of the tourism sector in the regional economies is illustrated on the basis of Tourism Satellite Account indicators. It has been proved that tourism is an important source of export earnings for the South-East Asian countries, creates jobs, stimulates the development of infrastructure and contributes to economic restructuring and poverty reduction. The novelty of the approach implemented in the study is that the essence of tourism policy is considered in the context of understanding the causal link between the growth in tourism and economic progress. The geostrategic approach in tourism management at the regional level is justified, that means the positioning of the South East Asia as a single tourist destination. In the practice it will contribute to achieving the objectives of effective socio-economic development of Southeast Asian countries and integration within ASEAN. Experience of Southeast Asian countries emphasizes the role of tourism as a tool to fight poverty and improve quality of life; proves the effectiveness of visa regime simplification for enhancing regional tourist exchange; detects measures that can promote increasing of the tourism sector contribution in regional economic and social development.