Мовна екологія в умовах коронакризи

Abstract

Мова є середовищем існування соціуму, що використовує його в якості одного зі своїх кодів для зберігання і передачі біосоціального досвіду. Серед численних функцій мови все частіше згадується і її терапевтична функція, оскільки призвести до конфлікту може будь-яке слово, що сказано не вчасно, не тій людині, не в тій ситуації, не з тієї інтонацією, з неправильно зорієнтованої інтенцією. Тому особливо актуальними у нас час стають психолінгвістичні та еколінгвістичні дослідження. У статті розглядаються як теоретичні, так і практичні питання еколінгвістики та двох її основних напрямків ‒ екології мови і екології мовлення; уточнюються дифініції еколінгвістики, екології мови та екології мовлення, аналізується термінологічний апарат; зроблена спроба розглянути актуальні для сучасних умов пандемії коронавірусу питання екологічності використання мови в засобах масової інформації, взаємозв’язку мови та менталітету, ролі мови у формуванні мовної картини світу. Наводяться приклади ретрансляції актуальних світових подій мовленнєвими засобами з метою впливу на свідомість; позитивні приклади впливу мови на свідомість соціальної реклами, досліджується мовна поведінка федерального канцлера Німеччини Ангели Меркель, її вміння застосовувати різні мовні засоби в політичній комунікації. Мовний матеріал узято з сучасних суспільно-політичних видань, матеріалів Deutsche Welle та прикладів соціальної реклами.

Language is the environment of society, which uses it as one of the codes to keep and transmit biosocial experience. Therapeutic function is mentioned more often than other functions of language because any word that is said at the wrong time, to the wrong person, in the wrong situation, with the wring intonation, or with wrongly oriented intention can result in conflict. Therefore, psycholinguistic and ecolinguistic researches are becoming particularly relevant nowadays. The article considers both theoretical and practical issues of ecolinguistics and the two key fields – the ecology of language and the ecology of speech. Moreover, the definitions of ecolinguistics, ecology of language and ecology of speech are specified, the terminological apparatus is analyzed. Furthermore, the issues of ecological use of language in the media, the relation between language and mentality, the role of language in formation of the linguistic picture of the world, which are relevant for the current conditions of the coronavirus pandemic are also considered. Firstly, the examples of current world events retransmission by linguistic means in order to influence consciousness are given; the positive examples of the influence of language in social advertising. Secondly, we analyzed the linguistic behavior of German Chancellor Angela Merkel and her ability to use different language tools in political communication. The language material is taken from modern socio-political publications, materials from “Deutsche Welle” and examples of social advertising.