Аналіз проблеми розвитку соціально-психологічних адаптаційних можливостей через самоактуалізацію юнаків в умовах ЗВО

Abstract

У статті розглядається проблема аналізу розвитку соціально-психологічних адаптаційних можливостей через самоактуалізацію юнаків в умовах навчання у закладах вищої освіти. Динамічні зміни, що відбуваються в сучасному суспільстві, сприяють виникненню підвищених вимог до адаптаційних можливостей людини: як до організму, як до носія психічного, як до носія соціального. Юнацький вік виступає як особливо актуальний період для прийняття відповідальних рішень, становлення творчої особистості, оволодіння комплексом професійних ролей та формування спеціальних здібностей, характеру та інтелекту майбутнього фахівця. У зазначений віковий етап особистість набуває професійної ідентичності, саморозвитку та професійної самоактуалізації в умовах навчально-професійної діяльності, а конкретніше, в умовах закладу вищої освіти. У психолого-педагогічній літературі представлено досить суттєві результати теоретичних та емпіричних досліджень із питань проблеми адаптації особистості до колективу, вищого навчального закладу та/або професійної діяльності. Аналіз матеріалів відображає теоретичне обґрунтування літературних джерел, що вивчають різні аспекти вивчення адаптації, соціально-психологічної адаптації, самоактуалізації та їх взаємозв’язку, з точки зору особливостей самоактуалізації особистості в контексті її професійної самореалізації; вікових та гендерних особливостей самоактуалізації в період становлення особистості; розуміння суті самоактуалізації, її видів, компонентів, критеріїв; виявлення і аналізу взаємозв'язків самоактуалізації із соціально- психологічною адаптацією; дослідження само актуалізації впродовж професійної підготовки у закладах вищої освіти. Однак питання підвищення соціально-психологічних адаптаційних можливостей студентської молоді на основі сприяння їхній самоактуалізації з урахуванням основоположних компонентів і динаміки показників у різних сферах життєдіяльності, залишаються недостатньо дослідженими, що сприяє пошуку засобів та умов удосконалення взаємодії учасників навчально-виховного процесу в контексті вищої освіти з точки зору соціально-психологічної адаптації. Актуальність і недостатня вивченість проблеми обумовили вибір теми теоретичного узагальнення та аналітичного огляду досліджень, що стане поштовхом для здійснення емпіричного дослідження.

The article deals with the problem of analyzing the development of social and psychological adaptation opportunities through the self-actualization of youth in the context of higher education institutions. The dynamic changes taking place in modern society are conducive to the emergence of increased requirements for human adaptive capacity: as an organism, as to the psychic carrier, as to the social carrier. The adolescence is a particularly relevant period for making responsible decisions, becoming a creative personality, mastering a complex of professional roles and forming the special abilities, character and intelligence of a future specialist. The personality acquires professional identity, self-development and professional self-actualization in the conditions of educational and professional activity and more specifically, in a higher education institution at that age. Psychological and pedagogical literature is presented rather significant results of theoretical and empirical researches on the issue of adaptation of the individual to the collective, higher education institution and / or professional activity. The analysis of the materials reflects the theoretical substantiation of the literature sources exploring different aspects of the study of adaptation, socio-psychological adaptation, self-actualization and their interconnection, from the point of view of the self-actualization`s peculiarities of personality in the context of professional self-realization; age and gender characteristics of self-actualization in the period of personality formation; understanding of the essence of self-actualization, its types, components, criteria; self-actualization studies; self-actualization studies during training in institutions of higher education. However, the issue of increasing the socio-psychological adaptation capacity of student youth on the basis of promoting their self-actualization taking into account the fundamental components and dynamics of indicators in different spheres of life remain under-researched, which helps to find the means and conditions for improving the interaction of participants in the educational process in the context of higher education in terms of social and psychological adaptation. The urgency and lack of study of the problem caused the topic of theoretical generalization and analytical review of research, which will be the impetus for empirical investigation.