Формування та модернізація інституту громадянства в умовах глобалізації: конституційно-правове та порівняльне дослідження

Abstract

Дисертація присвячена комплексному дослідженню проблем формування та модернізації інституту громадянства в конституційно-правовому та порівняльному аспектах. Проаналізовано поняття, основні ознаки та принципи громадянства в сучасному конституційному праві. Визначено видову характеристику конституційно-правового інституту громадянства. Піддано комплексному аналізу загальні засади імплементації міжнародно- правових стандартів у сфері громадянства. Досліджено теоретико-методологічні аспекти визначення поняття «множинне громадянство». Доведено, що конституціоналізація міжнародно-правових норм про загальні засади інституту громадянства проявляється у двох формах: 1) міжнародні договори закріплюють безпосередні права та обов’язки фізичних осіб, тобто вони адресовані безпосередньо індивідам (безпосереднє регулювання правових відносин); 2) міжнародні договори зобов’язують держави привести своє законодавство у відповідність до їх положень (уніфікація національного законодавства про громадянство, що здійснюється шляхом імплементації міжнародних договорів до національної правової системи). Підкреслено, що чинне конституційне законодавство про громадянство України можна вважати інституціонально та структурно сформованим, але воно не дозволяє забезпечити належний рівень правової захищеності та реалізації конституційних прав і свобод громадян в Україні, беручи до уваги наявність великої кількості прогалин та колізій у законодавстві, що у поєднанні з неоднозначною правозастосовною практикою призводить до непоодиноких випадків порушення прав громадян та осіб без громадянства. Диссертация посвящена комплексному исследованию проблем формирования и модернизации института гражданства в конституционно-правовом и сравнительном аспектах. Проанализированы понятие, основные признаки и принципы гражданства в современном конституционном праве. Определена видовая характеристика конституционно-правового института гражданства. Подвергнуты комплексному анализу общие принципы имплементации международно-правовых стандартов в сфере гражданства. Исследованы теоретико-методологические аспекты определения понятия «множественное гражданство». Доказано, что конституционализация международно-правовых норм об общих принципах института гражданства проявляется в двух формах: 1) международные договоры закрепляют непосредственные права и обязанности физических лиц, то есть они адресованы непосредственно индивидам (непосредственное регулирование правовых отношений); 2) международные договоры обязывают государства привести свое законодательство в соответствие с их положениями (унификация национального законодательства о гражданстве, которое осуществляется путем имплементации международных договоров в национальную правовую систему). Отмечается, что действующее конституционное законодательство о гражданстве Украины можно считать институционально и структурно сложившимся, но оно не позволяет обеспечить надлежащий уровень правовой защищенности и реализации конституционных прав и свобод граждан в Украине, учитывая наличие большого количества пробелов и коллизий в законодательстве, что в сочетании с неоднозначной правоприменительной практикой приводит к неоднократным случаям нарушения прав граждан и лиц без гражданства. The thesis is devoted to a comprehensive study of the problems of formation and modernization of the institution of citizenship in the constitutional law and comparative aspects. The concept, main features and principles of citizenship in modern constitutional law are analyzed. The specific characteristics of the constitutional law institution of citizenship has been determined. The theoretical and methodological aspects of the definition of the concept of «multiple citizenship» are investigated. It is proved that citizenship as a legal category is an immanent branch institution of constitutional law, as the norms on the legal content of citizenship are structurally located in the main constitutional and legal sources – constitutions and special constitutional laws on citizenship. In general, a population is usually defined as a set of individuals who live at a certain time in a particular state and are subject to its jurisdiction. A complex constitutional and legal concept of citizenship is defined, which includes such functional features as: bilateral relationship with the state; functioning of the specified interrelation on a legal basis; stable continuity of interconnection in space and time; both the constitutional and intersectoral nature of legal relations; relatively homogeneous content of the regulation of social relations. It has been revealed that EU citizenship is a unique dual phenomenon, as it conceptually embodies the special legal nature of the European Union as an interstate integration entity sui generis, which simultaneously combines certain features of the state and an international intergovernmental organization, and at the same time the unique political and legal nature of the European Union. It is determined that the improvement of the constitutional and legal mechanism for ensuring the right to citizenship in modern conditions of constitutional modernization and European interstate integration should consist of two parts: a) improvement of the regulatory system in the field of constitutional and legal provision of the right to citizenship; b) improvement of the regulatory system in the field of constitutional and legal support of the right to second citizenship. It is proved that the constitutionalization of international law norms on the general principles of the institution of citizenship is manifested in two forms: 1) international treaties enshrine the direct rights and obligations of individuals, that is, they are addressed directly to individuals (direct regulation of legal relations); 2) international treaties oblige states to bring their legislation in line with their provisions (unification of national legislation on citizenship, which is carried out through the implementation of international treaties in the national legal system). It is emphasized that the current constitutional legislation on citizenship of Ukraine can be considered institutionally and structurally, but it does not allow to ensure an adequate level of legal protection and implementation of constitutional rights and freedoms of citizens in Ukraine, given the large number of gaps and conflicts in the legislation. with ambiguous law enforcement practice leads to many cases of violation of the rights of citizens and stateless persons. It is proved that the institute of deprivation of citizenship should be legally regulated as one of the key mechanisms of non-admission to the management of state affairs of persons who: voluntarily entered the service in a foreign military formation; have committed acts which seriously harm the vital interests of the State party; voluntarily acquired another citizenship; committed actions aimed at forcible change of the foundations of the constitutional order of Ukraine or creation of a threat to its national security; use of forged documents when submitting an application.