Конституційно-правове забезпечення органами місцевого самоврядування містобудівної діяльності: проблеми теорії та практики

Abstract

Дисертація присвячена комплексному дослідженню проблем теорії та практики конституційно-правового забезпечення містобудівної діяльності органами місцевого самоврядування. Проаналізовано історико-правові аспекти становлення та розвитку містобудування як сфери муніципально- правового регулювання. Визначено основні онтологічні та аксіологічні підходи до регулювання містобудівної діяльності на локальному рівні. Піддано комплексному аналізу загальні засади конституційної нормативізації повноважень органів місцевого самоврядування у сфері містобудування. Досліджено роль міжнародних правових стандартів у містобудівній діяльності органів місцевого самоврядування. Визначено проблеми імплементації європейських стандартів містобудівної діяльності до національної правової системи України та окреслено перспективи конституційної модернізації компетенції органів місцевого самоврядування у сфері містобудування в умовах децентралізації публічної влади. Доведено, що містобудівна діяльність має екзистенційне значення для існування місцевого самоврядування як територіальної організації територіальних громад, – не тільки як державно-правовий та нормативно-правовий феномен, але й приватно-особистісний феномен, що сприяє організації повсякденного життя людини, її навколишнього середовища. Підкреслено, що імплементація європейських правових стандартів містобудівної діяльності місцевого самоврядування має діалектично поєднуватися із загальною адаптацією українського земельного, містобудівного, архітектурного законодавства до універсальних та європейських принципів і норм, зокрема – в частині належного унормування державного архітектурно-будівельного контролю, з переданням переважної частини відповідних повноважень на рівень виконавчих органів місцевого самоврядування. Диссертация посвящена комплексному исследованию проблем теории и практики конституционно-правового обеспечения градостроительной деятельности органами местного самоуправления. Проанализированы историко-правовые аспекты становления и развития градостроительства как сферы муниципально-правового регулирования. Определены основные онтологические и аксиологические подходы к регулированию градостроительной деятельности на локальном уровне. Подвергнуты комплексному анализу общие принципы конституционной нормативизации полномочий органов местного самоуправления в сфере градостроительства. Исследована роль международных правовых стандартов в градостроительной деятельности органов местного самоуправления. Определены проблемы имплементации европейских стандартов градостроительной деятельности в национальную правовую систему Украины, намечены перспективы конституционной модернизации компетенции органов местного самоуправления в сфере градостроительства в условиях децентрализации публичной власти. Доказано, что градостроительная деятельность имеет экзистенциальное значение для существования местного самоуправления как территориальной организации территориальных общин, – не только как государственно- правового и нормативно-правового феноменов, но и частно-личностного феномена, способствует организации повседневной жизни человека, его окружающей среды. Отмечается, что имплементация европейских правовых стандартов градостроительной деятельности местного самоуправления должна диалектически сочетаться с общей адаптацией украинского земельного, градостроительного, архитектурного законодательства к универсальным и европейских принципам и нормам, в частности – относительно надлежащего нормирования государственного архитектурно-строительного контроля с передачей большей части соответствующих полномочий на уровень исполнительных органов местного самоуправления. The dissertation is devoted to a comprehensive study of the problems of the theory and practice of constitutional and legal support of urban planning activities by local governments. The historical and legal aspects of the formation and development of urban planning as a sphere of municipal and legal regulation are analyzed. The main ontological and axiological approaches to the regulation of urban planning activities at the local level are determined. Legal regulation of urban planning in the theoretical aspect faces one of the pressing problems of modern jurisprudence – the ratio of legal and technical norms and determine the nature of the latter. The role of international legal standards in urban planning activities of local self-government bodies has been investigated. The problems of the implementation of European standards of urban planning in the national legal system of Ukraine are identified and the prospects for the constitutional modernization of the competence of local governments in the field of urban planning in the context of decentralization of public authority are outlined. It is noted that the implementation of European legal standards for urban planning activities of local self-government should be dialectically combined with the general adaptation of Ukrainian land, urban planning, architectural legislation to universal and European principles and norms, in particular, regarding the proper regulation of state architectural and construction control with the transfer of most of the relevant powers to the level of the executive bodies of local self-government. It is proved that urban planning is of existential importance for the existence of local self-government as a territorial organization of territorial communities, as well as not only as a state-legal and normative-legal phenomenon, but also a private-personal phenomenon that promotes and organizes everyday life, its environment. The optimal ratio of urban planning activities with local selfgovernment is carried out directly at the local level of society – where territorial communities are formed and function, which are the primary subjects of local self-government (Article 140 of the Constitution of Ukraine). It is determined that in the activities of local governments, along with the exercise of public self-government (municipal) power, an important place is occupied by the creation of appropriate habitat – which should be understood as teleologically oriented activities to create habitats and transform the territory, according to existential needs and interests. The central place in such activity is occupied by urban planning, which should be understood as a complex multifaceted activity of society aimed at creating a material and spatial environment for human life in settlements and areas of settlement. It is proved that the competence of local governments in the field of urban planning simultaneously combines both state and public (municipal-local) elements, which leads to the general conclusion that local governments within their urban competence both address issues of local importance and perform the powers granted to them by the state executive authorities. Also, the competence of local government in the field of urban planning can be defined as a set of its specific functions and powers established by law at the level of laws and regulations to ensure a full living environment of local society (territorial community), including forecasting the development of settlements and territories, planning, construction and other use of territories, design, construction of urban planning facilities, construction of other facilities, reconstruction of historic settlements while preserving the traditional nature of the environment, restoration and rehabilitation of cultural heritage sites, creation of engineering and transport infrastructure. It is determined that the key task of decentralization in the field of urban planning, in terms of modernization of relations between local governments and urban planning entities, is not only the introduction of modern spatial planning at the local level, but also the elimination of conflicts that lead to violations of settlements, irrational development of cities and villages, make it impossible to implement infrastructure projects.