Втілення ідей нової національної ідентичності в літературі Ірландії XXI століття

Abstract

У статті розглядаються особливості англо-ірландської літератури перших двох десятиліть XXI століття та відображення в ній національного самовизначення героїв. Якщо всередині XX століття північно-ірландська криза, проблеми політичного та релігійного протистояння постійно зображувалися у творчості ірландських письменників, то вже в кінці XX – на початку XXI століття акценти помітно змістилися. Саме вивчення концепції нової національної ідентичності в англо-ірландській літературі XXI століття стало метою нашого дослідження.Теми національного визволення, культурної пам’яті та рідної землі не залишають творчість ірландських письменників і в XXI столітті. Літературна наступність, традиційні сюжети та алюзії займають у їхній творчості одне з головних місць. На передній план виходить маленька людина і її переживання власного досвіду та драматичних відносин із Батьківщиною, формується тенденція пошуку загальноєвропейського шляху, інтернаціоналізованої ідентичності. Література Ірландії проходить довгий шлях від переосмислення міфів і християнських сказань (Е. О’Даффі, Дж. Джойс) до зображення масштабних історичних подій (Дж. Фаррелл), а потім інтерес фокусується на самому герої, його духовному світі, особистій історії. Поступово викристалізовуються нові теми: самотність, відчайдушний пошук себе та своєї ідентичності (в тому числі сексуальної), зіткнення різних традицій і світів,повернення до власного коріння, перехід від глобального до особистого, критика патріархальних цінностей і релігії. З цієї точки зору в статті ми аналізуємо творчість Б. Маклаверті, Д. Макніколла, Г. Паттерсона, Д. Бойна, К. Тойбіна, К. Маккена, А. Єнрайт. У статті встановлено, що нові теми в творах цих письменників поєднуються з традиційними: К. Тойбін у романі «Будинок імен» використовує відомий античний сюжет про Агамемнона, щоб показати особисту трагедію героїв; глибоко сучасний твір К. Маккена «І нехай обертається прекрасний світ» перегукується з ірландською класикою, «Уліссом» Джойса, щоб розповісти історію роз’єднаних у суспільстві людей. Нова літературна реальність сприяє появі нової національної ідентичності.

The article reviews the specificities of Anglo-Irish literature of the first two decades of the ХІХst century and the reflection of national self-determination of characters in it. In the middle of the ХХ century Northern Irish crisis, problems of political and religious confrontation were constantly depicted in the works of Irish writers, however in the late ХХth – early ХІХst centuries the emphases already distinctly shifted. In particular, the study of the new national identity conception in Anglo-Irish literature of the ХІХst century has become a goal of our research. Themes of national liberation, cultural memory, and home ground do not leave the works of Irish writers in the ХІХ st century either. Literary succession, traditional plots and allusions take one of the main places in their works. But at the forefront, there is a little person and his struggles of own experience and dramatic relationships with the motherland, a tendency of the all-European path, an internationalized identity is formed. The literature of Ireland comes a long way from rethinking of myths and Christian sagas (E. O’Duffi, J. Joys) till representation of widespread historical events (J. Farrell), and then the interest is focused on the characters themselves, their spiritual world, a personal story. New themes gradually crystallize: loneliness, desperate searching of soul and own identity (including sexual identity), a clash of different traditions and worlds, return to own roots, a transition from global to personal, critics of patriarchal values and religion. From this point of view, in the article, we analyze novels by B. MacLaverty, D. McNicholl, G. Patterson, J. Boyne, C. Toibin, C. McCann, A. Enright. In the article it has been designated that new themes in the works of these writers are combined with traditional ones: C. Toibin in “House of Names” uses a famous antique plot about Agamemnon to demonstrate a personal tragedy of the characters, a deeply modern work by McCann “Let the Great World Spin” resonates with Irish classics, “Ulysses” by Joyce, to tell a story of people divided in the society. The new literary reality promotes an occurrence of a new national identity.