Please use this identifier to cite or link to this item:
https://er.nau.edu.ua/handle/NAU/45584
Full metadata record
DC Field | Value | Language |
---|---|---|
dc.contributor.author | Богоцька, Єлизавета Вячеславівна | - |
dc.date.accessioned | 2021-02-01T06:37:43Z | - |
dc.date.available | 2021-02-01T06:37:43Z | - |
dc.date.issued | 2020-12 | - |
dc.identifier.uri | https://er.nau.edu.ua/handle/NAU/45584 | - |
dc.description | Робота публікується згідно наказу ректора від 29.12.2020 р. №580/од "Про розміщення кваліфікаційних робіт вищої освіти в репозиторії НАУ" . Керівник проекту: доцент, к. п. н. Денисенко Світлана Миколаївна. | uk_UA |
dc.description.abstract | Протягом останніх років безпілотні літальні апарати довели, що вони відіграють значну роль у світі авіації. Стимулом для розвитку безпілотних літальних апаратів у всьому світі стала потреба у легких, відносно дешевих літаках з високою маневреністю, що здатні виконувати широкий спектр завдань. Безпілотні літальні апарати (БПЛА) успішно виконують цивільні завдання, і в той же час вони також успішно використовуються у військових операціях по всьому світу. БПЛА здатні виконувати різноманітні завдання в сільському господарстві, метеорології, екології, а також застосовуватися для нагляду на кордоні, шпигунства, навчальної стрільби та іншого. Отже, ця сфера викликала великий інтерес у наукової спільноти і спричинила розвитк галузі у напрямку підвищення гнучкості використання та точності БПЛА. Тому структурно-параметричний синтез системи управління БПЛА є важливим та актуальним завданням. Системи управління, що використовуються для БПЛА, повинні забезпечувати відповідні експлуатаційні характеристики у залежності від його місії. Спочатку БПЛА управлялися дистанційно з землі, але сучасні безпілотні системи все частіше оснащуються автопілотом та бортовим комп’ютером, що дозволяє їм вирішувати дуже складні завдання в автономному режимі. Потреба в автономній експлуатації може виникнути у випадках, коли управління БПЛА із землі є складним, наприклад, через великі відстані, особливості місцевості, необхідність радіомовчання або навіть складність ліцензування радіочастот. Застосування автономних БПЛА також дозволяє уникнути необхідності багатогодинного ручного пілотування людиною за заздалегідь визначеним маршрутом - наприклад, у тих завданнях, кінцевою метою яких є аерофотозйомка віддаленого об’єкта. Системи автопілота, радіокеровані та складні системи управління, допомагають експлуатувати БПЛА під час місій. Однак експлуатаційні вимоги моделей літаків є менш складними, ніж вимоги до БПЛА, і, отже, використовуються радіокеровані системи без використання автопілота та інших складних інженерних систем. | uk_UA |
dc.language.iso | uk | uk_UA |
dc.publisher | Національний авіаційний університет | uk_UA |
dc.subject | дипломна робота | uk_UA |
dc.subject | система управління польотом | uk_UA |
dc.subject | безпілотний літальний апарат | uk_UA |
dc.subject | аерозонд | uk_UA |
dc.subject | структурно-параметричний синтез | uk_UA |
dc.subject | фільтр Люенбергера | uk_UA |
dc.subject | робастна оптимізація | uk_UA |
dc.title | Робастна оптимізація системи управління аерозондом з використанням фільтра пониженого порядку | uk_UA |
dc.type | Learning Object | uk_UA |
Appears in Collections: | Кваліфікаційні роботи здобувачів вищої освіти кафедри аерокосмічних систем управління |
Files in This Item:
File | Description | Size | Format | |
---|---|---|---|---|
ФАЕТ_2020_151_Богоцька_Єлизавета_Вячеславівна.pdf | дипломна робота | 1.06 MB | Adobe PDF | View/Open |
Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.