ТРАНСПОРТНО-ЛОГІСТИЧНИЙ КЛАСТЕР: ФОРМУВАННЯ, ФУНКЦІОНУВАННЯ, АНАЛІЗ ДІЯЛЬНОСТІ

Abstract

Процеси лібералізації, глобалізації та комерціалізації повітряного транспорту і, як наслідок, динамічна зміна факторів зовнішнього середовища визначають необхідність перегляду раніше прийнятої стратегії роботи авіапідприємств на ринку авіаперевезень з метою адаптації їх до відповідних нових умов, спонукають до пошуку нових методів управління, нових засобів взаємовідносин з партнерами та клієнтами. Саме стан економічних відносин, що склався у вітчизняній авіації в результаті її виходу на міжнародний рівень, поставив на перший план проблему конкурентоспроможності авіаперевізників, і перш за все – осучаснення інфраструктури та бізнес-процесів діяльності авіакомпаній та аеропортів, особливо територіального призначення. Внаслідок сучасних тенденцій розвитку міжнародних економічних відносин виникає необхідність структурних змін у функціонуванні транспортної системи країни, яка повинна бути зорієнтована на підсилення координації та взаємодії різних видів транспорту, задоволення потреб споживача щодо якості обслуговування, впровадження логістичних принципів управління в діяльності транспортних підприємств, зокрема авіаційних. Актуальною проблемою, що постає перед транспортним авіаційним комплексом на сьогодні є обґрунтування шляхів виходу з кризи та завоювання міцних конкурентних позицій на світовому ринку. Існування проблеми посилюється внаслідок зростання конкуренції авіаційних корпоративних структур та інтенсифікації міжнародного кооперування (ефект відкритого неба). Лібералізація міжнародних повітряних перевезень, збільшення обсягів авіаперевезень, посилення вимог безпеки польотів, надійності та регулярності авіаперевезень вимагають перегляду застарілих та 5 впровадження нових, більш ефективних технологій наземного обслуговування авіаперевізників та вантажів в аеропортах. На відміну від міжнародних більшість місцевих аеропортів потерпає від низької завантаженості, бо їх пасажирські термінали та інфраструктура не в змозі забезпечити належне обслуговування пасажирів та повітряних перевізників, вони залишаються неконкурентоспроможними та фактично не дотримуються сучасних ринкових вимог до світового рівня транспортно-логістичного обслуговування. Тому можна стверджувати, що виникла необхідність пошуку нових можливостей підвищення ефективності роботи авіапідприємств та рівня сервісу для клієнтів в умовах нової кластеризованої інформаційної економіки та динамічних змін зовнішнього середовища. Економічна кластеризація допомагає вирішити комплексну проблему забезпечення конкурентоспроможності вітчизняної економіки на світовому ринку шляхом розширення експорту товарів і послуг, й відповідним притоком капіталу зовні. Результати, викладені в даній роботі, базуються на подальшому розвитку досліджень питань розвитку та ефективного функціонування кластерів та кластерної моделі господарювання, яким присвячені роботи багатьох зарубіжних та вітчизняних авторів, зокрема Єфімова О.В., Войнаренка М.П., Герасимчука М.С., Соколенка С.І., Оскольського В.В., Паламарчука О.М., Федоренко В.Г., Гойко А.Ф., Фількевича І.А.,Кнорринга В.І., Портера М., Фезера Е., Бергмана Е., Фаррела Г., Розенфельда С., Енрайта М., Мінгальової Ж., Лойко В. та інших. Проблемами удосконалення діяльності аеропортів та співробітництва держави і приватного бізнесу в розвитку повітряного транспорту України займалися такі українські науковці, як Кулаєв Ю.Ф., Матвєєв В.В., Загорулько В.М., Косарев О.Й., Рибак О.М., Полянська Н.Є., Кулик В.А., Сич Є.М., Ложачевська О.М. та інші. 6 На жаль у науковому колі досі не вироблено єдиного підходу щодо механізмів концептуальної переорієнтації діяльності вітчизняних аеропортів на авіатранспортне обслуговування потреб підприємств і громади у межах новітніх територіально-галузевих об’єднань – кластерів та підвищення ефективності управління бізнес-процесами периферійного аеропорту на основі комплексного використання інновацій у сфері менеджменту, маркетингу та інформаційних технологій з метою покращення організаційно-економічного забезпечення його діяльності. У зв’язку з вищезгаданим, в даній роботі автори намагались поставити і вирішити наступні задачі: - дослідження особливостей розвитку транспортної та логістичної систем, транспортно-логістичної інфраструктури, систематитизації підходів до їх класифікації; - проведення оцінки ефективності кластерних структур як в національній так і світовій практиці, досліджено передумови створення та розвитку функціональних та продуктових кластерів на основі тісної взаємодії влади, бізнесу та громадськості, визначення переваг та проблем кластерних структур, обґрунтування необхідність формування транспортно-логістичного кластеру та спеціалізованих підкластерів авіаційних, мультимодальних та інших перевезень; наявності їх важливого складового елементу – ядра кластеру. Для авіаційного кластеру ядром має бути зональний аеропорт. Визначення каналів партнерських взаємозв’язків зонального аеропорту з суб’єктами соціально-економічної і виробничої системи комплексного кластерного угрупування – територіального кластеру; - дослідження сучасного стану і динаміки національного ринку авіаційних перевезень, проведення оцінки ефективності інфраструктури аеропортів та визначення угрупування колоній аеропортів у транспортно-логістичні кластери відповідно зі специфікою та географією їх 7 економічної діяльності, а також проведено вибір спеціалізованих аеропортів-хабів у якості базових ядер авіаційних транспортно-логістичних кластерів; - розроблення концептуальних положень формування і розвитку зонального аеропорту транспортно-логістичного кластеру, орієнтованих на максимальний синергетичний ефект в усьому логістичному ланцюгу транспортно-логістичного сервісу, розроблення схеми створення і організації діяльності транспортно-логістичного ядра кластерної структури; - визначення завдань, принципів та можливостей реінжинірингу авіаційного бізнесу у транспортно-логістичному кластері при вирішенні задач підвищення конкурентоспроможності продукції підприємств бізнес-середовища кластеру.