Основи реконструкції вертодромів

Abstract

Розвиток сучасної держави неможливий без розвитку та постійного удосконалення транспортної системи. Пріоритетне значення в цьому питанні віддається повітряному транспорту. За часів СРСР пасажирські авіаперевезення між населеними пунктами були загальнодоступними. У багатьох віддалених селищах можна було купувати квитки, щоб злітати в найближче місто. На початку 50-х років в сільському господарстві для перевезення різноманітних вантажів та пасажирів у важкодоступні місця, почали використовувати вертольоти різних типів (Ми-1, Ми-2, Ми-4, Ка-15, Ка-18), дещо пізніше в експлуатацію надійшли вертольоти Ми-6, Ми-8, Ми-10, Ка-26. З розвалом СРСР ситуація докорінно змінилася: економічний колапс спричинив за собою розвал галузей, які завжди були гордістю країни. Цивільна авіація не стала винятком. Закриття аеродромів, учбових закладів, старіння авіаційного парку, відсутність прозорих правил державного регулювання – проблеми, наслідки яких відчуваються досі. Якщо економічна криза негативно позначилася на цивільній авіації в цілому, то сектор малої авіації практично припинив своє існування. Недосконала правова база, відсутність фінансових ресурсів і технічних можливостей на кілька років зробили проблематичним виконання завдань, традиційних для малої авіації: інженерне патрулювання, геологічна розвідка, авіахімроботи та пасажирські перевезення на малі відстані. Але з початком економічного зростання ситуація почала змінюватися. Вертолітні перевезення займають в комерційній авіації особливе місце. Маневреність, невелика посадкова площа і здатність в потрібні моменти обходитися без аеродрому дозволяють вертольотам вирішувати задачі, недоступні для інших видів повітряного транспорту. На даний момент у всьому світі вертолітні перевезення є невід’ємною частиною ділової авіації (особливо це стосується мегаполісів). На жаль в нашій країні (як і в інших країнах колишнього СРСР) цей напрямок перевезень ще недостатньо розвинений – основною причиною цього є заборона на польоти над мегаполісами, відсутність достатньої кількості вертодромів, відсутність сучасної нормативної документації, яка б враховувала конструктивні особливості сучасних типів вертольотів, недостатня кількість повітряних суден потрібного типу.