Metal and iron construction in sacral space shaping

Abstract

The article considers the use of innovative materials in the European sacred space of the late 18th - early 20th centuries in particular metal structures as well as the structural basis of reinforced concrete. The chronological framework of stages of this process which consistently master properties of the new building materials offered by an epoch of industrial revolution is established: cast iron, malleable iron, steel, reinforced concrete. The desire to be "modern" in the formation of sacred space, which follows from the artistic decisions of the first consumers of steel and concrete in sacred buildings, is analyzed. The constructive advantages and disadvantages of new materials are revealed. Metal constructions and decorative elements that form a sacred space are presented. A comparative analysis of public spaces, both sacred and secular in terms of the use of metal structures. Possibilities of new materials which demanded aesthetic comprehension are presented. It was found that during the XIX century such comprehension in the architecture of sacred spaces took place in line with two approaches: traditional-aesthetic, when constructive elements made of new material were designed in traditional historical forms in line with the eclectic understanding of styles; and structural and technological, by inventing new design principles for new construction. It was found that in both cases the use of metal and reinforced concrete was a significant factor that influenced the formation of modern sacred space.

У статті розглядається використання інноваційних матеріалів в європейському сакральному просторі. кінець 18 - початок 20 ст. зокрема металеві конструкції, а також конструктивна основа із залізобетону. Хронологічні рамки етапів цього процесу, які послідовно освоювати властивості нових будівельних матеріалів, пропонованих епохою промислової революції: чавун, ковкий чавун, сталь, залізобетон. Бажання бути «сучасним» в формуванні сакрального простору, що випливає з художніх рішень перше, аналізуються, споживачі стали і бетону в сакральних спорудах. Конструктивні переваги та виявлено недоліки нових матеріалів. Металоконструкції і елементи декору, які утворюють сакральний простір. Порівняльний аналіз громадських просторів, як священних, так і світських з точки зору використання металоконструкцій. Можливості нових матеріалів, які затребуване естетичне осмислення. З'ясувалося, що протягом XIX століття таке усвідомлення в архітектурі сакральних просторів відбувалося в руслі двох підходи: традиційно-естетичні, коли конструктивні елементи з нового матеріалу були оформлений в традиційних історичних формах відповідно до еклектичним розумінням стилів; і структурні і технологічні, винаходячи нові принципи проектування для нового будівництва. Це було виявили, що в обох випадках використання металу і залізобетону було істотним фактором, який вплинув на формування сучасного сакрального простору.

В статье рассматривается использование инновационных материалов в европейском сакральном пространстве. конец 18 - начало 20 вв. в частности металлические конструкции, а также конструктивная основа из железобетона. Хронологические рамки этапов этого процесса, которые последовательно осваивать свойства новых строительных материалов, предлагаемых эпохой промышленной революции: чугун, ковкий чугун, сталь, железобетон. Желание быть «современным» в формировании сакрального пространства, что следует из художественных решений первых, анализируются, потребители стали и бетона в сакральных постройках. Конструктивные преимущества и выявлены недостатки новых материалов. Металлоконструкции и элементы декора, которые образуют сакральное пространство. Сравнительный анализ общественных пространств, как священных, так и светских с точки зрения использования металлоконструкций. Возможности новых материалов, которые востребованное эстетическое осмысление. Выяснилось, что в течение XIX века такое осознание в архитектуре сакральных пространств происходило в русле двух подходы: традиционно-эстетические, когда конструктивные элементы из нового материала были оформлен в традиционных исторических формах в соответствии с эклектичным пониманием стилей; и структурные и технологические, изобретая новые принципы проектирования для нового строительства. Это было обнаружили, что в обоих случаях использование металла и железобетона было существенным фактором, который повлиял на формирование современного сакрального пространства.