Мистецтво та антропологія у дискурсі європейських студій

Abstract

Мета дослідження полягає у висвітленні тематичних напрямів наукового студіювання європейськими вченими теоретичних та практичних основ взаємозв'язку антропології та мистецтва. Методологія дослідження. У відповідності до поставленої мети обрано комплекс дослідницьких методик сучасного мистецтвознавства, що базуються на антропологічному підході до аналізу мистецьких явищ, а також методи евристичного та герменевтичного пізнання у поєднанні із бібліографічним та історіографічним. Використання вказаного комплексу дослідницьких методик сприяло отриманню власних результатів. Наукова новизна одержаних результатів полягає у постановці і розробці актуальної, малодослідженої у вітчизняному мистецтвознавстві теми антропології мистецтва. Результати студіювання сприятимуть розвитку мистецтвознавчої науки і можуть слугувати важливою складовою у дослідженні взаємозв'язку сучасного мистецтва та антропології. Висновки. Історіографічний аналіз засвідчив наявність активного наукового дискурсу щодо місця і ролі мистецтва в антропології та її впливу на теорію мистецтвознавства і практику мистецтва. Робиться висновок про те, що антропологія мистецтва постає як теоретична основа мистецьких практик, розглядає митця як соціальнозначущий феномен, що продукує внутрішню рефлексію на суспільні процеси. Важливість взаємозв'язку між антропологією та сучасним мистецтвом давно визнана, однак, дискусія ведеться, як правило, серед науковців з Північної Америки, Європи та Австралії. Дослідження та антропологічний досвід інших регіонів значною мірою відсутній у дебатах.

The purpose of the study is to highlight the thematic areas of scientific study by European scientists of the theoretical and practical foundations of the relationship between anthropology and art. Methodology. In accordance with the set goal, a set of research methods of contemporary art history based on an anthropic approach to the analysis of artistic phenomena, as well as methods of heuristic and hermeneutic cognition in combination with the use of bibliographic and historiographical methods. The use of these research methods contributed to obtaining their own results. The scientific novelty of the obtained results lies in the formulation and development of a topical, little-studied in domestic art history theme of the anthropology of art. The results of the study can serve as an important component in the study of contemporary art, anthropology, and the development of art history. Conclusions. Historiographical analysis has shown the existence of scientific art discourse on the place and role of art in anthropology and its impact on the theory of art history and art practice. It is concluded that the anthropology of art appears as a theoretical basis of artistic practices, considers the artist as a socially significant phenomenon that produces an internal reflection on social processes. The importance of the relationship between anthropology and contemporary art has long been recognized, however, the debate is still ongoing, usually among scholars from North America, Europe, and Australia. Research and anthropological experience from other regions are largely absent from the debate.