Міське самоврядування в Україні та в Сполученому Королівстві Великобританії і Північної Ірландії: компаративне дослідження

Abstract

У дослідженні вирішено наукову проблему, яка полягає у формулюванні пропозицій щодо рецепції досвіду Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії для подальшого удосконалення муніципального законодавства України у частині міського самоврядування. Проведене порівняльно-конституційне дослідження є за своїм рівнем міжнародним (європейським), за галузевим спрямуванням – внутрішньогалузевим, за ступенем деталізації застосовуваних правових положень – інституціональним. Доведено, що самоуправлінню англійських сіті притаманні: поліваріантність територіальних меж здійснення місцевого самоврядування; більша, ніж в Україні для міст, поліваріантність організаційних форм самоврядування. Аргументовано, що в Україні поліваріантність організаційних форм самоврядування існує лише для міст, що мають районний поділ. Відповідно до Закону «Про місцеве самоврядування в Україні», особливості місцевого самоврядування у районах цих міст визначають відповідні міські ради. На сучасному етапі є можливими два варіанти: у кожному з районів міста утворюються районні у місті ради, а також їхні виконавчі органи; у кожному з районів міста утворюються виконавчі органи міської ради. Запропоновано уважати, що в українських містах без районного поділу організаційну форму міського самоврядування слід іменувати «міська рада – сильний мер». В українських містах з районним поділом може застосовуватися організаційна форма «міська рада – сильний мер», або, якщо утворюються районні у місті ради, – організаційна форма «міська рада – районні у місті ради – сильний мер». Доведено, що аналогом програми «найкраща якість» у Сполученому Королівстві Великої Британії та Північної Ірландії в Україні є інститут соціального замовлення. Рекомендовано застосувати британський досвід для розбудови інституту соціального замовлення в Україні, особливо коли йдеться про міське самоврядування, – в умовах економічної кризи (фінансовий аспект) та пандемії COVID-19 (організаційний аспект) цей інститут майже не розвивається.

В исследовании решена научная проблема, которая заключается в формулировке предложений по рецепции опыта Соединенного Королевства для дальнейшего совершенствования муниципального законодательства Украины в части городского самоуправления. Проведенное сравнительно-конституционное исследование является по своему уровню международным (европейским), по отраслевому направлению – внутриотраслевым, по степени детализации применяемых правовых положений – институциональным. Доказано, что самоуправлению английских сити присущи: поливариантность территориальных границ осуществления местного самоуправления; большая, чем в украинских городах, поливариантность организационных форм самоуправления. Аргументировано, что в Украине поливариантность организационных форм самоуправления существует только для городов, имеющих районное деление. В соответствии с Законом «О местном самоуправлении в Украине», особенности местного самоуправления в районах этих городов определяют соответствующие городские советы. На современном этапе являются возможными два варианта: в каждом из районов города образуются районные в городе советы, а также их исполнительные органы; в каждом из районов города образуются исполнительные органы городского совета. Предложено считать, что в украинских городах без районного деления организационную форму городского самоуправления следует именовать «городской совет – сильный мэр». В украинских городах с районным делением может применяться организационная форма «городской совет – сильный мэр», или, если образуются районные в городе советы, – организационная форма «городской совет – районные в городе советы – сильный мэр». Доказано, что аналогом программы «наилучшее качество» в Соединенном Королевстве Великобритании и Северной Ирландии в Украине является институт социального заказа. Рекомендуется применить британский опыт для развития института социального заказа в Украине, особенно когда речь идет о городском самоуправлении, – в условиях экономического кризиса (финансовый аспект) и пандемии COVID-19 (организационный аспект) этот институт почти не развивается.

The study solves a scientific problem, which is to formulate proposals for the reception of the UK experience for further Ukrainian municipal legislation improvement. The conducted comparative-constitutional study is international in its level (European), according to the sectoral direction – intra-sectoral, according to the degree of detailing of the applied legal provisions – institutional. The paper presents a comparative analysis of self-government in Ukrainian cities and in the cities of such a part of the United Kingdom as England. Among the most important conclusions and proposals of the dissertation should be considered appropriate the following. The comparability of self-government in urban settlements of Ukraine and the United Kingdom is justified by:  coincidence in essence of two important periods of development of urban self-government in these states – first, the period of the highest prosperity of urban self-government – the Middle Ages, and second, the period of emergence of local self-government in the studied countries (respectively, urban self-government); for Ukraine it is the 1990s, for the United Kingdom it is the 1880s, the period of the “British municipal revolution”;  coincidence of most elements of the state form in relation to the analyzed countries (in particular, Ukraine and the United Kingdom are unitary states);  a successful combination in the United Kingdom of respect for the ancient traditions of urban self-government with the application of the most modern approaches to its reform;  wide implementation in the current regulations and case law of both states of European municipal standards. It is proved that analogs of Ukrainian “misto” in the United Kingdom are such settlements as ‘cities’. It is emphasized that at the present stage in the United Kingdom the settlements are classified as a city by the monarch's charter on the basis of the criterion of “population”, which distinguishes them from towns - administrative-territorial units, which can be both urban and rural. Based on the generalization of the British experience, it is recommended to adopt an approach in Ukraine that would provide a clear criterion for classifying settlements as cities, and noted that the republican form of government and the absence of charters as one of the types of acts of the President make it impossible to fully accept the successful British approach. However, it is possible to adapt it to the Ukrainian realities and to refer the administrative-territorial unit to the number of cities on the basis of only one objective criterion – the population. It is proved that the self-government of English cities is characterized by: multivariate territorial boundaries of local self-government; the multivariate organizational forms of self-government. It is generalized that the multivariance of territorial boundaries of municipal self-government is that it can be carried out within: the city; cities and agglomerated rural settlements with it; a city and a fairly large area adjacent to it, regardless of the presence of settlements on it. Regarding the latter option, it is summarized that at the present stage in the United Kingdom the system of city self-government bodies is built taking into account, etc., that this administrative-territorial unit may be located: within the metropolitan district; within the unitary district. The third option is the implementation of self-government in the network by combined municipal bodies. The prospects of borrowing the multivariance of territorial boundaries of municipal self-government in Ukraine are emphasized. It is proved that in Ukraine the multivariate organizational forms of self-government exist only for cities that have a district division. According to the Law “On Local Self-Government in Ukraine”, the features of local self-government in the districts of these cities are determined by the relevant city councils. At the present stage, two options are possible: in each of the districts of the city are formed district councils in the city, as well as their executive bodies; executive bodies of the city council are formed in each of the districts of the city. The arguments of the supporters of the absence of districts in cities and / or collegial representative bodies of local self-government at this level are summarized: it is a copy of the experience of the Soviet totalitarian past, which should be got rid of in a democratic country; the management of cities with district division in Ukraine has led to the gradual withdrawal by city councils of certain powers of district councils in the city and their executive bodies; such a measure will contribute to the formation of a unified system of municipal management, reduction of administrative and managerial staff; conflict of interests between the self-governing bodies of the city as a holistic socio-economic and political-legal phenomenon and the self-governing bodies of its individual components. It was argued that preference should be given to the opinion that both collegial representative and collegial executive bodies of local self-government should be formed at the district level in the city. It is proposed to consider that in Ukrainian cities without district division the organizational form of city self-government should be called «city council – a strong mayor». In Ukrainian cities with a district division, the organizational form «city council – strong mayor» may be used, or, if district councils are formed in the city, the organizational form «city council – district councils in the city – strong mayor». It is proved that the analogue of the «Best Quality» Program in the United Kingdom is the institute of social procurement in Ukraine. It is recommended to use the British experience to build the institution of social procurement in Ukraine, especially when it comes to urban self-government – because at the present stage it is not popular, and in the economic crisis (financial aspect) and the COVID-19 pandemic doesn’t develop.