Психологічні особливості впливу засобів масової інформації на тривожність підлітків

Abstract

Постійно зростаючий рівень інформатизації суспільства та його тенденція до глобалізації суттєво видозмінюють роль засобів масової інформації у сучасному світі. Якщо раніше особистість повинна була змінювати свої фізичне, соціальне середовища і прикладати зусилля для пошуку і налагодження комунікацій з метою отримання нових агентів соціалізації, то в сьогоденні куди більш важливою навичкою є вміння фільтрувати інформацію і джерела, з яких вона поступає. Терабайти різнорідної інформації, до якої людина має доступ цілодобово, можливість зв’язку з близькими людьми на відстані, змога побачити новини з будь-якої точки світу, не будучи прив’язаним до геолокації та розкладу програм на телебаченні – усе це нам надає змогу зробити ЗМІ нового покоління – мережа Інтернет, де телеведучих замінили блогери, а проста людина з провінції може стати відомою ледь не за один день. Знання і можливості всього світу тепер можуть знаходитись у нас у кишені чи вдома на робочому столі. Проте часом, поринувши занадто сильно у цю віртуальну пучину, шанси вибратись з неї не стають вищими. Особливо це стосується однієї з найбільш вразливих частин нашого суспільства – підлітків, життя яких поза мережею Інтернет означає життя поза групою однолітків та їх неприйняття. Величезна кількість часто неякісного контенту, недостовірних фактів та натертого до лоску життя відомих людей, на яких неусвідомлено підліток починає рівнятись, впливає на емоційний стан дитини, провокуючи прояви тривожності. Проблема впливу засобів масової інформації на аудиторію завжди приваблювала увагу великої кількості вчених різної наукової спрямованості: психологів, філософів, соціологів, політологів тощо. Дослідженням даного питання займалися Є.А. Грішина, Є.Б. Любов, А.А. Журін, Н. Н’юкомб та інші, зазначивши, що вплив засобів масової інформації на індивіда є доволі неоднозначним. В свою чергу, тривожністьявляє собою емоційний стан людини, що проявляється у надмірному хвилюванні, схильності до тривоги в ситуаціях, що, на думку самого індивіда, можуть завершитися неприємностями, фрустрацією, невдачами – тобто таких, що не несуть прямої загрози життю індивіда. Дана психологічна властивість, на нашу думку, несе велику шкоду підлітку, адже перешкоджає формуванню та розвитку навичок комунікації, стратегій цілепокладання та основ адекватного реагування в стресових ситуаціях, котрі знадобляться йому в дорослому житті. Позитивні та негативні аспекти впливу засобів масової інформації на стани підлітків досліджували такі вітчизняні вчені, як Н. В. Череповська, Г. В. Мироненко, Н. А. Найдьонова. Не дивлячись на рівень вивченості засобів масової інформації та тривожності, наявні дослідження не є достатньо актуальними. В реаліях сьогодення проблема інформаційного впливу та проблема залежності від інформаційного потоку стає все гостріше у зв’язку з виникненням пандемії та тривалістю вимушеного карантину. І без того поглинуті віртуальною реальністю підлітки продовжують ізолюватись від реального світу, тікаючи у віртуальний навіть після закінчення карантинних обмежень, що не може не вплинути на їх психологічне благополуччя, зокрема на рівень тривожності. Даний факт і обумовив вибір теми нашої дипломної роботи «Психологічні особливості впливу засобів масової інформації на тривожність підлітків».