Етнічні стереотипи греків у сучасному мовному просторі (на прикладі словника новогрецької мови Г. Бабіньотиса)

Abstract

Мова є найбагатшим джерелом для вивчення процесів формування етнічної самосвідомості народу та етнічних стереотипів поведінки і сприйняття інших етносів. Адже аналіз імен, етнонімів, топонімів, астронімів тощо виявляє глибоку закріпленість у мові своєрідності середовища мешкання і нерозривно пов’язаного з ним світогляду народу. Фразеологізми і прислів’я наочно ілюструють спосіб життя, географічне положення, історію та традиції тієї чи іншої спільноти, об’єднаної однією культурою. Кожна етнічна група по-своєму засвоює і оцінює довкілля, керуючись внутрішньою моделлю поведінки, так званою опозицією «свій-чужий». Під поняттям «чужий» розуміються такі характеристики, як-от: нетутешній, іноземний, що знаходиться за межами рідної культури; незнайомий, невідомий і важкодоступний для пізнання; дивний, незвич(ай)ний, що контрастує з оточенням; неприпустимий, такий, що несе загрозу для життя; надприродний, всемогутній, перед яким будь-яка людина виглядає безсилою. Таким чином, «своє» сприймається людьми як аксіома, що не потребує доказів чи спростувань, а «чуже» має ознаки негативного і руйнівного початку. Вищеозначені поняття, прийняті в якості моделей особистої поведінки, увиразнюються в процесі міжкультурної комунікації як етноцентризм.