Реалізація методів розширення присутності ТНК на світових ринках

Abstract

Розвиток світової економіки на сучасному етапі характеризується перетворенням світу в єдину глобальну систему, де економіки всіх країн і регіонів, всі сфери людської діяльності поступово стають взаємозалежними і взаємообумовленими, а технології і методи управління уніфікуються. Транснаціоналізація економіки докорінно змінює міжнародний поділ праці, формує міжнародну спеціалізації як окремих країн, так і цілих регіонів та інтеграційних угруповань, що спричиняє глибокі структурні зміни у торговельних, виробничо-інвестиційних, фінансово- кредитних і валютних відносинах між країнами. Транснаціоналізація характеризується різким зростанням ролі зовнішніх факторів розвитку всіх держав і створенням транснаціонального капіталу. У результаті глобальних операцій ТНК значна частина виробництва, споживання, експорту, імпорту і доходу країни залежить від міжнародних центрів за межами держави. ТНК, як будь-яке підприємство на етапі активного розвитку та стабільної ділової активності починає розширяти горизонт господарських зв’язків. В умовах жорсткої конкуренції вони зіштовхуються з необхідністю гнучко реагувати на неоднозначні зміни ситуації на ринках і в галузях їхньої діяльності. Успіх по завоюванню ринків залежить від здатності адаптуватися до змін в середовищі діяльності корпорацій: передбачати і змінювати структуру бізнесу, розробляти і впроваджувати у виробництво нові види продукції, правильно визначати напрями інвестицій за різними видами діяльності тощо, щоб досягти успіху і забезпечити процвітання підприємства у перспективі. Практична реалізація стратегій ТНК здійснюється за допомогою системи методів завоювання та розширення ринків. Методи є певними інструментами погодженого впливу, які й забезпечують досягнення поставлених цілей. Процес глобалізації дає можливість ТНК застосовувати уніфіковані методи розширення присутності на світових ринках, формувати уніфіковані мережі внутрішньофірмових зв’язків як регіонального, так і глобального масштабу, інтегрувати на цих рівнях наукові дослідження та розробки, матеріальне забезпечення, виробництво, розподіл та збут. Транснаціоналізація значно посилює взаємозалежність країн в глобалізованій економіці через вплив на виробництво товарів і послуг, використання робочої сили, інвестицій, технологій та їх розповсюдження між країнами. Процеси транснаціоналізації стимулюються потребою у зменшенні ризиків, бажанням наблизити виробництво до перспективних ринків збуту, раціоналізувати оподаткування та митні платежі для транснаціональної компанії. Глобальні ТНК (наприклад, Facebook або Google) стають важливими факторами формування архітектури світової економіки в самих різних сферах: від області кібербезпеки і доступу до персональних даних користувачів до створення нових видів валют і питань оподаткування. Вплив найбільших ТНК здійснюється на еволюцію системи глобального управління, розвиток людського капіталу і конкуренцію за висококваліфікованих фахівців на міжнародній арені, має вплив на потоки капіталу і технологій між країнами. Враховуючи, що транснаціональні корпорації, здійснюючи різнобічний вплив на функціонування світового господарства та стан господарюючих суб’єктів і підсистем, займають особливе місце на сучасному глобальному ринку, у дослідженні ставиться завдання проаналізувати основні методи розширення присутності ТНК на світових ринках та визначити основні інструменти підвищення їх конкурентоспроможності на ринку товарів і послуг. Методи виходу та розширення присутності компаній на світових ринках багатоваріантні, проте вони, насамперед, керуються завданнями формування конкурентних переваг та спрямовуються на успішне подолання невизначеності бізнес-середовища, зниження витрат через впровадження інновацій.