Особливості методики протидії окремим видам крадіжок

Abstract

Протягом останніх років криміногенна ситуація в Україні характеризується негативною тенденцією до зростання зареєстрованих фактів викрадення майна. Економічний стан у державі в останні роки не сприяє зменшенню росту корисливих злочинів. Злочини проти власності становлять одну із найпоширеніших і найнебезпечніших груп злочинних діянь, оскільки вони посягають на одне із найбільш цінних соціальних благ – право власності. Актуальним на сьогодні є криміналістична характеристика крадіжок, механізм скоєння цього злочину та методика розслідування. Крадіжки є найбільш масовим злочинами, що вчиняються в Україні. Вони складають близько ½ від кількості всіх зареєстрованих злочинів, а у структурі злочинів проти власності їх частка становить понад 70 %. Методика розслідування крадіжок є однією з найактуальніших проблем сьогодення, оскільки крадіжка є одним із розповсюджених злочинів, тобто – таємним викраденням чужого майна. Таємність діяння передбачає, що крадіжка – це умисне, з корисливих мотивів, противоправне вилучення чужого майна, вчинене для вигоди конкретної особи чи інших осіб. Саме тому проблема розслідування та розкриття злочинів заслуговує у вчених і практиків особливої уваги. Ступінь дослідження теми. Свого часу дослідженням і опрацюванням злочинів, що вчинялися шляхом викрадення майна,займалися Г. М. Борзенков, В. О. Владимиров, В. П. Ємельянов, М. Й. Коржанський, П. С. Матишевський тощо. Проте більшість наукових досліджень було здійснено ще у радянські часи. Серед більш сучасних досліджень доцільно відзначити роботи таких вчених, як Н. О. Антонюк, Г. Є. Болдарь, І. О. Зінченко, Ш. А. Кудашев, В. В. Кузнецов, А. Швець та ін. Мета і завдання дослідження. Мета кваліфікаційної роботи полягає в комплексному досліджені особливостей розслідування крадіжок як категорії злочинів корисливого напрямку, з’ясування значення, місця і ролі крадіжок в структурі основних інститутів сучасного кримінального права та криміналістики. Відповідно до мети, об’єкта і предмета дослідження визначено наступні задачі: – уточнити поняття крадіжки та обстановки вчинення крадіжок; – з’ясувати, які способи крадіжок існують; – проаналізувати характеристику суб’єкта крадіжки та особи потерпілого; – окреслити типові слідчі ситуації при розслідуванні крадіжок та на наступному етапі розслідування; – розглянути особливості проведення першочергових слідчий дій; – дослідити типові слідчі ситуації, які виникають на наступному етапі розслідування; – визначити, які існують можливості судових експертиз. Об’єкт дослідження – суспільні відносини, що виникають в процесі з’ясування сутності та можливостей удосконалення методики розслідування крадіжок. Предмет дослідження – особливості методики протидії окремим видам крадіжок. Методи дослідження. Методологічною основою дослідження є діалектикоматеріалістичний метод наукового пізнання соціально-правових явищ і загальнонаукові та спеціальні методи, що базуються на ньому. Так, застосовувався порівняльно-правовий метод під час аналізу думок науковців та практиків щодо досліджуваної проблематики, норм матеріального і процесуального права, наукових категорій, визначень та підходів. При встановленні способів скоєння даної категорії злочинів та особливостей слідової картини pастосовувались формально-логічний метод та методи системноструктурного та статистичного аналізу. Метод аналізу та синтезу – при розробці структури криміналістичної характеристики, визначенні кола кваліфікуючих обставин, формулювання висновків з проблемних питань, які висвітлюються в роботі.