Наукові підходи до визначення змісту поняття «самореалізація особливості»

Abstract

Самореалізація є складним феноменом, розробкою якого займається більшість гуманітарних і поведінкових наук. Динаміка процесу самореалізації цікавить психологів, філософів, педагогів, соціологів, медиків, і представників інших сучасних наукових напрямків про людину. Але, безумовно, проблема самореалізації особистості має поперед усе психологічну природу, її особливості, механізми та закономірності можуть бути вивчені засобами психологічного емпіричного дослідження шляхом інтеграції міждисциплінарних знань. В умовах динамічних змін, різноманітних загроз, зростання можливостей саморозвитку та водночас вимог до досягнення успіху проблема самореалізації особистості набуває нових прикладних сенсів; виявлення, розвитку і застосування людського ресурсу як в межах діяльності окремої особистості, так і рамках різних соціальних спільнот, певного суспільства, а також світового товариства.

Seberealizace je komplexní fenomén, který rozvíjí většina humanitních a behaviorálních věd. Dynamika procesu seberealizace zajímá psychology, filozofy, pedagogy, sociology, lékaře a představitele dalších moderních vědních oborů člověka. Ale samozřejmě problém seberealizace jedince je primárně psychologické povahy, jeho rysy, mechanismy a zákonitosti lze studovat pomocí psychologického empirického výzkumu prostřednictvím integrace interdisciplinárních znalostí.V podmínkách dynamických změn, různých hrozeb, růstu příležitostí k seberozvoji a zároveň požadavků na dosažení úspěchu dostává problém seberealizace člověka nové uplatnění; identifikace, rozvoj a využití lidských zdrojů jak v rámci aktivit jednotlivce, tak v rámci různých sociálních komunit, konkrétní společnosti a světového společenství.