Здоров’язберігаюча компетентність як універсальний механізм формування професійного довголіття і динамічного здоров’я майбутніх авіаційних фахівців

Abstract

Предметом систематичного наукового аналізу проблем професійної освіти льотного складу останніми роками все частіше стають питання, пов'язані з вивченням різних наслідків діяльності людського чинника в цивільній авіації, зокрема, його впливу на стан безпеки польотів. До них слід віднести питання формування професійної надійності майбутніх авіаційних фахівців, їх динамічного здоров'я і професійного довголіття; розвитку особистості курсанта-пілота на основі підвищення рівня його професійної, комунікативної й соціально-психологічної компетентності; завдання розвитку духовності льотного складу в період соціальних трансформацій, що супроводжуються переглядом ціннісно-смислових установок і формуванням нової системи цінностей та ін. Проте, всі ці проблемні питання мають спільне підгрунтя для досліджень – особливості професійної й особистісної самореалізації курсанта в умовах зростання тенденцій інтеграції змісту професійної освіти на всіх етапах підготовки майбутніх авіаційних фахівців до льотної діяльності. Серед можливих шляхів рішення цієї проблеми є модернізація професійної освіти в контексті інтеграційних тенденцій, як на рівні теорії і практики, так і на рівні освітньої політики, що дає підстави об’єднати в систему різноякісні за змістом і впливом чинники, створити нові міжпредметні ресурси та забезпечити формування цілісної особистості майбутнього фахівця, котрий володіє професійними й особистісними компетенціями.