Зміни технічного стану комунікаційних колекторів після довго тривалої експлуатації та обґрунтування ефективних рішень їх підземних тримальних споруд

Abstract

Сучасне місто є надвеликим енерго- та інформаційним утворенням, функціонування якого неможливе без комунікаційних зав’язків. Їх надземне прокладання суперечить вимогам функціонування транспорту міста, безпеці та естетичним якостям міського середовища. Розташування нижче рівня денної поверхні території міста вимагає створення складних підземних споруд. З розвитком Києва так звані комунікаційні колектори були побудовані і в нових районах міста в 50-70 роки минулого століття. Наразі більшість з них характеризується значною зношеністю головних будівельних конструкцій, що вимагає встановлення ступеня зносу і прийняття рішень щодо регенерації колекторів. Прикладом реалізації таких проблем є науково-технічний супровід реконструкції Чоколівського комунікаційного колектора в Солом’янському районі Києва. Метою дослідження є встановлення ступеню зношеності головних будівельних конструкцій колектора і пропозиція першочергових і головних засобів забезпечення продовження функціонування колектора. Побічною метою є пропозиція застосування великорозмірних залізобетонних труб-оболонок для мікро тунелювання. Завдання дослідження – створення масиву науково обґрунтованої інформації, щодо змін розмірів та фізико-механічних характеристик матеріалів конструкцій. Оцінкою таких змін є перевірені розрахунки конструкцій з реальними розмірами і механічними характеристиками. Методи дослідження – експериментальні і аналітичні. Основні результати, викладені в статті, отримані в перебігу виконання науково-технічного супроводу реконструкції колектора. Були виконані обстеження, виявлені і зафіксовані наявні дефекти та пошкодження, оцінений технічний стан конструкцій. На засаді виконаних авторами в попередні роки досліджень великорозмірних залізобетонних труб – оболонок для мікро тунелювання і впроваджених в будівництво сумісно з ТОВ «Київпідземшляхбуд» пропонується застосування їх при будівництві комунікаційних колекторів. При цьому мала би досягатися мета усунення карбонізації бетону, корозії арматури і продовження терміну експлуатації тунелю колектора.