Журнал самвидаву «Пороги»: типологічні особливості, проблематика, жанри

Abstract

Для визначення поточних тенденцій самвидаву передбачено жанрово-тематичний аналіз журналу «Пороги». Типологічні особливості, проблематика, жанри розглядалися в процесі аналізу. Українська нелегальна преса, яка не мала чіткої періодичності та механізму розповсюдження, повідомляла про порушення прав людини на території Радянського Союзу, створення національно-визвольного руху та руху за захист громадських прав, а також, зокрема, про репресії творчої та академічної інтелігенції. Варто згадати, що серед самвидавної преси журнал «Пороги» мав тираж та розповсюджувався в 1988–1990 рр. Історичний досвід 1985–1991 рр., в часи «плюралізму думок», доводить ефективність великої кількості носіїв та каналів альтернативних джерел. Дисиденти як комунікатори, інтерпретатори дійсності, зокрема автори журналу «Пороги», змінювали ставлення громадян УРСР до офіційної влади, радянської ідеології та історії, поступово проводячи рефреймінг. На регіональному рівні часопис «Пороги» підіймав гострі проблеми, популяризував національну культуру та історію, тому його контент перейшов до публічної сфери. Автори та редакція журналу пропонували шляхи вирішення соціокультурних та політичних проблем країни, а також друкували дискусії, різні точки зору чи позиції з релігійних, соціальних, політичних питань. Збереження культурної, історичної, етнографічної спадщини, популяризація української мови, висвітлення проблеми міжконфесійних відносин були актуальними та суспільнозначущими темами. У статті було розглянуто та проаналізовано журналістські жанри часопису «Пороги». Серед них можна виділити статтю, есе, нарис, огляд, репортаж, коментар, фейлетон. Автори альтернативного каналу комунікації змінювали смисли, публікували замовчувану та заборонену владою інформацію, пропонували аудиторії альтернативний контент взагалі. Результати дослідження можна використовувати під час викладання курсу «Сучасна публіцистика».

In order to determine the current trends of the samvydav the genre-thematic analysis of the magazinel "Porogy" is implied. Typological peculiarities, problems, genres are under consideration during the process of analysis. Ukrainian illegal press which had no clear periodicity and no defined mechanism of distribution, reported of human rights violation on the territory of the Soviet Union, creation of national liberation movement and civil rights protection movement as well as, among other issues, told about repressions of creative and academic intelligentsia. It is worth mentioning among self-published press the magazine named “Porogy”, which had definite circulation and was distributed sporadically in 1988–1990. The historical experience of 1985–1991 in times of “pluralism of thoughts” proves the effectiveness of a greater number of media and channels of alternative sources. Dissidents, as interpreters of reality, in particular, the authors of the magazine “Pogory”, changed the attitude of citizens of the Ukraine towards the official authorities, the Soviet ideology and history, gradually reframing it. At the regional level, magazine “Pogory” raised acute problems, popularized national culture and history, and therefore its content became public. The authors and editorial board of the magazine offered ways to solve socio-cultural and political problems of the country. Preservation of cultural, historical, ethnographic heritage, popularization of the Ukrainian language, coverage of the problem of interconfessional relations were topical and socially significant themes. In the paper the journalistic genres of the magazine “Porogy” are reviewed and analyzed. The authors of the alternative channel of communication changed their meanings, published silent and forbidden information, offered the audience alternative content. The results of the article can be used while teaching the course “Modern Writing on Current Affairs”.

Для определения текущих тенденций самиздата предусмотрен жанрово-тематический анализ журнала «Пороги». Типологические особенности, проблематика, жанры рассматриваются в процессе анализа. Украинская нелегальная пресса, которая не имела четкой периодичности и механизма распространения, сообщала о нарушениях прав человека на территории Советского Союза, создании национально-освободительного движения и движения в защиту гражданских прав, а также, в частности, о репрессиях творческой и академической интеллигенции. Стоит отметить, что среди самиздатовской прессы журнал «Пороги» имел тираж и распространялся в 1988–1990 гг. Исторический опыт 1985–1991 гг., во времена «плюрализма мнений», доказывает эффективность большого количества носителей и каналов альтернативных источников. Диссиденты как коммуникаторы, интерпретаторы действительности, в частности авторы журнала «Пороги», меняли отношение граждан УССР к официальной власти, советской идеологии и истории, постепенно проводя рефрейминг. На региональном уровне журнал «Пороги» поднимал острые проблемы, популяризировал национальную культуру и историю, поэтому его контент перешел в публичную сферу. Авторы и редакция журнала предлагали пути решения социокультурных и политических проблем страны, а также публиковали дискуссии, разные точки зрения или позиции по религиозным, социальным, политическим вопросам. Сохранение культурного, исторического, этнографического наследия, популяризация украинского языка, освещение проблемы межконфессиональных отношений были актуальными и общественно значимыми темами. В статье были рассмотрены и проанализированы журналистские жанры журнала «Пороги». Среди них можно выделить статью, эссе, обзор, репортаж, комментарий, фельетон. Авторы альтернативного канала коммуникации меняли смыслы, публиковали замалчиваемую и запрещенную властью информацию, предлагали аудитории альтернативный контент в общем. Результаты исследования можно использовать во время преподавания курса «Современная публицистика».