Забезпечення живучості будівельних конструкцій при надзвичайних ситуаціях

Abstract

Поняття запобігання прогресуючому руйнуванню (обвалення) та живучості будівель в умовах воєнних дій набуває нової актуальності. Незалежно від джерела виникнення та характеру впливу прогресуюче руйнування кваліфікується як процес розвитку деформацій від локальних – до глобальних. У поточних реаліях стає необхідним враховувати у розрахунках та проектуванні всілякі можливості запобігання прогресуючій руйнації, особливо при проектуванні багатоповерхових каркасів будівель. Знос і пошкодження несучої конструкції або її з'єднань, а отже, зміна міцності і жорсткості елементів розрахункової схеми призводять до зниження конструктивної безпеки конструкції. У найгіршому поєднанні негативних ситуацій вони призводять до раптового провалу та прогресуючого руйнування. Прогресуюче руйнування - це коли початкове локалізоване пошкодження поширюється як ланцюгова реакція від елемента до елемента, зрештою призводячи до обвалення всієї будівлі або великих її ділянок. Підходи до запобігання або зменшення наслідків прогресуючого руйнування поділяються на три категорії: другорядні заходи (запровадження додаткових заходів захисту, які зазвичай не підвищують стійкість конструкції), дотичне або не пряме проектування (на основі мінімальних вимог до конструкції для забезпечення захисту від прогресуючих обвалень) та пряме проектування. Пряме проектування далі поділяється на: метод локальної протидії і метод можливих пошкоджень.