Психологічні чинники розвитку у підлітків схильності до девіантної поведінки

Abstract

Соціальних норм поведінки необхідно дотримуватися всім членам сучасного суспільства. Іноді властиво виходити за встановлені межі, демонструючи поведінку, яка відхиляється від норм або девіантну поведінку, що суперечить прийнятим правилам і нормам. Девіантна поведінка – це поведінка, що не вкладається в рамки розуміння більшості людей, або дії, що суперечать букві закону. Складні соціальні умови життя в сучасному суспільстві викликали зростання кількості девіацій у населення. Під найбільшим ударом знаходяться підлітки, так як, по-перше; вони є самим незахищеним шаром суспільства, а по-друге, саме в цьому віці відбувається перехід від дитинства до дорослості. Найбільш деструктивною формою підліткової поведінки є адикція. Адиктивна поведінка в широкому сенсі – це одна з форм девіантної поведінки, що виявляється в зловживанні чимось або кимось з метою саморегуляції або адаптації. У зв’язку зі збільшенням кількості підлітків з девіантною поведінкою виникає необхідність у вивченні причин формування даного типу відхилення. Питання профілактики девіантної поведінки підлітків останнім часом привертає особливу увагу різних категорій науковців. Девіантна поведінка серед підлітків – це серйозна соціальна проблема, оскільки в вираженій формі може мати такі негативні наслідки, як: конфлікти з оточуючими, вчинення злочинів, втрата працездатності. В останні роки проблема девіантності у підлітків є однією з найгостріших проблем сучасного суспільства.