Трансформація особистісного адаптаційного потенціалу військових строковиків під час воєнних дій

Abstract

У кваліфікаційній роботі розглянуто проблема адаптації військових строкової служби, які мають малий воєнний досвід та зовсім не мають досвіду бойових виходів та навичок з проведення тактики бою. Щоб адаптація відбувалась успішно, людина повинна мати певні особистісні якості. Тобто, дуже важливо, щоб крім знань, які отримують військові строкової служби, вони повинні володіти особливими особистісними рисами, адже, на думку В. Васютинського, не усі чоловіки можуть бути придатними за своєю природою до проходження військової служби. Одним з таких інтегрованих факторів, який забезпечує успішність адаптації, є особистісний адаптаційний потенціал, як здатність до пристосування і водночас показник ступеню адаптованості людини. Психіка людини є досить гнучкою, саме тому слід говорити про особистісний адаптаційний потенціал, а не про професійну деформацію, чи посттравматичний стресовий синдром у військовослужбовців. Саме високий рівень особистісного адаптаційного потенціалу людини дозволяє їй подолати психологічні й фізичні перевантаження в умовах війни, виснаження моральних і фізичних сил, що неминуче позначається на ефективності професійної діяльності бійців строкової служби. Разом з тим на сьогодні ще не визначено, чи є адаптаційний потенціал людини стійким утворенням, який лінійно впливає на успішність адаптації до нових умов життєдіяльності – чи при переході новобранця до несення служби в умовах війни відбувається його трансформація (зростання або зниження). Відповідь на це питання має не тільки теоретичне, а і вагоме практичне значення, оскільки дозволяє визначити стратегію роботи з військовослужбовцями, звертання основної уваги або на професійний відбір, або на розробку і реалізацію спеціальних психологічних тренінгів з підвищення особистісного адаптаційного потенціалу військовослужбовців строкової служби.