Модель безпекового впливу важелів державного регулювання і світової глобалізації на процес енергозбереження в умовах діджиталізації

Abstract

На підставі результатів дослідження напрямів економії сукупної енергії розроблена і запропонована схема організації енергетичного менеджменту. Доведено, що в умовах ринку головним завданням у сфері народного господарства є виробництво максимальної кількості продукції при мінімальних витратах ресурсів, тобто товаровиробник повинен бути зацікавлений (за допомогою фінансових важелів) у виробництві енергетично ефективної продукції та вимагати у виробників засоби виробництва, енергозберігаючі матеріали, машини, устаткування технології. Представлена загальна структура зовнішніх чинників процесу енергозбереження у вигляді законодавчого забезпечення підприємців відносно економії енергії; податковою, грошово - кредитною та амортизаційною політикою, регулюванням умов інвестування тощо, що підтверджено шляхом експертної оцінки.

Таким чином, обґрунтовано, що при виборі заходу енергозбереження визначальним чинником є розмір капітальних вкладень на його здійснення, що свідчить про недостатнє фінансування. У багатьох випадках, відсутність кваліфікованих кадрів на підприємствах в умовах діджиталізації призводить не тільки до ігнорування, але і перешкоді проведення даних заходів, відсутності елементарних уявлень про ефективність і кориснисть, що потребує подальших досліжень.

On the basis of the results of the study of directions for total energy saving, an energy management organization scheme was developed and proposed. It has been proven that under market conditions, the main task in the field of the national economy is the production of the maximum amount of products with the minimum consumption of resources, that is, the producer must be interested (with the help of financial leverage) in the production of energyefficient products and demand from the producers of the means of production energysaving materials, machines, equipment, technologies. The general structure of external factors of the energy saving process is presented in the form of legislative support for entrepreneurs regarding energy saving; tax, monetary and depreciation policy, regulation of investment conditions, etc., which is confirmed by expert assessment.

Thus, it is substantiated that when choosing an energy saving measure, the size of capital investments for its implementation is a determining factor, which indicates insufficient funding. In many cases, the lack of qualified personnel in enterprises in the conditions of digitalization leads not only to ignoring, but also to the obstacle of carrying out these activities, the lack of elementary ideas about efficiency and usefulness, which requires further research.