Організація привокзального простору Південного вокзалу Києва зі збереженням будівлі Залізничного ринку

Abstract

Останнім часом у світі набуває гостроти проблема збереження низки об’єктів, побудованих упродовж 1960-1990-х років. Актуальним є збереження й місця та ролі таких об’єктів у містобудівної ситуації, яка постійно змінюється у часі. До розв’язання проблеми долучаються спеціалісти, громадські діячі та організації. За ініціативою останніх створено мапу архітектури київського модернізму, на якій позначено 70 об’єктів, зокрема, будівля Залізничного ринку 1973 року побудови. Серед критеріїв відбору об’єктів означеного періоду будівництва – відповідні містобудівні, архітектурні, конструктивні та інженерні рішення, технології проєктування, виготовлення та монтажу будівельних конструкцій, технічний стан будівель, тощо. Технічний стан будівлі після довготривалої експлуатації дозволяє прогнозувати можливість їх подальшої експлуатації при дотриманні відповідних умов. Зміни візуального оточення вимагають пошуку нових підходів до відновлення її місця та ролі як об’єкта київського модернізму у містобудівної ситуації, що склалася. Використання методу тріангуляції у містобудівних та архітектурних рішеннях дозволить забезпечити цілісність організації привокзального простору та її завершеність.