Проєктування ландшафтних парків методом кіносценарію

Abstract

Дана стаття є описом і аналізом застосування методу написання кінематографічного сценарію при проєктуванні паркового простору, а також вона є апробацією методики навчання проектування парку за методом кіносценарію та узагальненням отриманих результатів. Авторка аналізує можливість застосування цього методу у реальному проектуванні існуючого архітектурного середовища міста і порівнює отримані результати із результатами своїх колег із іншого навчального закладу архітектурного профілю при виконанні подібних завдань. У статті доводиться, що саме кінематографічний сценарій, а не театральний найбільше підходить для аналізу архітектурного середовища і написанню сценарію його сприйняття. В основу сценарного методу проєктування парку покладена кінопарадигма Сіда Філда гасло якої «кожної миті глядачу повинно бути цікаво, а що буде далі?», повністю відповідає сучасним вимогам людини-глядача (споживача) до архітектурного середовища, яке сформовано під впливом все зростаючої візуальності і видовищності сучасного міського життя. У відповідності до кіносценарію, який має свої структурні одиниці, територія парку також поділяється на декілька функціональних зон, кожна з яких відповідає кінематографічним елементам. Як і у кінофільмі, кожна частина парку викликає певні емоції, які програмуються проєктувальниками заздалегідь. Здійснити це можна за допомогою маніпулюванням простором і його границями. Авторка припускає, що даний метод кінематографічного сценарію може бути застосованим і при проектуванні архітектурного середовища міста, як нової його частини (міського кварталу, мікрорайону, району) так і при коригуванні вже існуючого історичного середовища.

The article describes and analyzes the possibility of using the method of writing a cinematic script in the design of park space, and it is a test of the method for teaching park design by the method of screenplay and generalization of the results. The author analyze the possibility of applying this method in the actual design of the existing architectural environment of the city and compare the results with the results of their colleagues from another educational institution of architectural profile in performing similar tasks. The article proves that the cinematographic script, not the theatrical one, is the most suitable for the analysis of the architectural environment and writing the script of its perception. Sid Field's film paradigm, based on Sid Field's film paradigm, is based on the slogan "Every moment the spectator should be interested in what will happen next?" modern city life. According to the screenplay, which has its own structural units, the territory of the park is also divided into several functional zones, each of which corresponds to the cinematic elements. As in the movie, each part of the park evokes certain emotions, which are programmed by the designers in advance. This can be done by manipulating space and its boundaries. The author suggest that this method of cinematic scenario can be used in the design of the architectural environment of the city, as a new part of it (urban quarter, neighborhood, and district) and in adjusting the existing historical environment.