Досвід системної організації підготовки майбутніх інженерів в умовах освітньо-інформаційного середовища технічного університету

Abstract

У статті представлений досвід системної організації підготовки майбутніх інженерів у технічному університеті. Системна організація навчання дозволяє здійснювати комплексну будову освітнього процесу як цілісної частини на основі узгодження всіх елементів освітньо-інформаційного середовища як відкритої синергетичної системи. Мета статті полягає у реалізації досвіду системної організації підготовки майбутніх фахівців технічного профілю щодо вирішення освітніх завдань у професійній діяльності. Впровадження креативних методів навчання, перехід до творчого рівня підготовки, залучення освітньо-інформаційного середовища є основою інноваційного освітнього процесу. Завдання дослідження полягає у розкритті досвіду використання системної організації підготовки майбутніх інженерів. Важливими у цьому процесі є міждисциплінарні та мультидисциплінарні програми, які орієнтовані на розв’язання складних професійно-орієнтованих проблем. Методи дослідження полягають у вивченні й узагальненні вітчизняного та зарубіжного досвіду для формування концептуальних положень підготовки майбутніх інженерів в умовах освітньо-інформаційного середовища, наукового аналізу, а також спостереження за навчальним процесом. Результати. Сутність впровадження досвіду системної організації підготовки майбутніх інженерів полягає у тому, що відносно самостійні складники навчального процесу розглядаються не ізольовано, а в їх взаємозв'язку зі структурними елементами системи. Це дозволяє виявити інтегративні властивості і якісні ознаки навчального процесу для формування компетентностей майбутніх фахівців. Застосування досвіду системної організації підготовки майбутніх інженерів дозволяє виявити такий варіативний компонент наукового знання, який притаманний складникам, а саме: меті, цілісності, зв'язку, структурі, організації, рівням системи, їх ієрархії, управлінням, поведінки, самоорганізації, її функціонуванням і розвитком. Висновок. Досвід системної організації підготовки майбутніх інженерів допомагає у реалізації принципу єдності педагогічної теорії, експерименту і практики. Педагогічна практика є дієвим критерієм істинності наукових знань, положень, які розробляються теорією і перевіряються експериментом. Практика стає джерелом нових фундаментальних проблем освіти. Теорія надає основу для правильних практичних рішень, але глобальні проблеми, завдання, які існують в освітній практиці, породжують нові питання та потребують фундаментальних досліджень.

The article presents the experience of the systematic organization of the training of future engineers at the technical university. The systematic organization of training allows for the comprehensive structure of the educational process as an integral part based on the coordination of all elements of the educational and informational environment as an open synergistic system. The purpose of the article is to implement the experience of the systematic organization of training future specialists of a technical profile in solving educational tasks in professional activity. The introduction of creative teaching methods, the transition to a creative level of training, and the involvement of the educational and informational environment are the basis of the innovative educational process. The task of the research is to reveal the experience of using the system organization of training future engineers. Important in this process are interdisciplinary and multidisciplinary programs that are focused on solving complex professionally-oriented problems. Research methods consist in the study and generalization of domestic and foreign experience for the formation of conceptual provisions for the training of future engineers in the conditions of an educational and informational environment, scientific analysis, as well as observation of the educational process. The results. The essence of the implementation of the experience of the system organization of training future engineers is that the relatively independent components of the educational process are not considered in isolation, but in their relationship with the structural elements of the system. This makes it possible to identify integrative properties and qualitative features of the educational process for the formation of competencies of future specialists. The application of the experience of the system organization of the training of future engineers allows us to identify such a variable component of scientific knowledge, which is inherent in the components, namely: purpose, integrity, connection, structure, organization, levels of the system, their hierarchy, management, behavior, self-organization, its functioning and development . Conclusion. The experience of the systematic organization of the training of future engineers helps in implementing the principle of unity of pedagogical theory, experiment and practice. Pedagogical practice is an effective criterion for the truth of scientific knowledge, provisions that are developed by theory and verified by experiment. Practice becomes the source of new fundamental problems of education. Theory provides a basis for correct practical solutions, but global problems, tasks that exist in educational practice, generate new questions and require fundamental research.