Аналіз наукових підходів до визначення рекреаційно-туристичної діяльності

Abstract

Стаття охоплює основні аспекти тлумачення понять, що характеризують рекреаційно-туристичну діяльність.Систематизація поглядів науковців щодо багатоманітності трактувань терміну «рекреація» дозволили виокремити загальні риси, характерні для більшості підходів. Встановлено, що однією з основних характеристик «рекреації» є те, що всі її складові функціонують одночасно і в сукупності. У роботі висвітлено змістовно-термінологічні особливості поглядів науковців на точність поняття «рекреація».Рекреація розглядається як сфера і спосіб витрачання часу не залежно від необхідності відновлення сил людини. Тобто заходи та об’єкти, історично створені саме для відновлення сил, у сучасному суспільстві виконують роль задоволення вторинних, часто надмірних потреб.Удосконалено концептуальні засади дослідження соціального виміру функціонування і розвитку рекреації та туризму за допомогою виділення та розкриття змісту таких напрямів соціальних ефектів: розвиток особистості людини (пізнавальний; естетичний; виховний; соціокультурний; спортивний та ін.); відновлення здоров’я населення (оздоровчо-рекреаційний ефект); покращення соціальних аспектів економічного розвитку (збільшення зайнятості.