Speciální historické disciplíny ve vědeckém a vzdělávacím prostoru Ukrajiny

Abstract

Je analyzována historie formování a šíření speciálních historických disciplín ve vědeckém a vzdělávacím prostoru Ukrajiny ve 20.-21. století. Zvláštní pozornost je věnována místu a roli speciálních historických disciplín ve struktuře historické vědy. Dnes je na Ukrajině 80 speciálních historických disciplín. Bylo zjištěno, že rozdělení speciálních historických disciplín na tradiční (klasické) a netradiční je výsledkem dlouhé diskuse ve vědeckých kruzích ohledně jejich klasifikace. Ačkoli je toto rozdělení spíše libovolné, protože existují různá klasifikační schémata. Byl studován vliv odborných vědeckých publikací na rozvoj specializovaného výzkumu a formování vědeckých škol. Uvažuje se o místě speciálních historických disciplín v odborné přípravě specialistů. Sledování webových stránek vysokých škol umožnilo prezentovat součásti speciálních historických oborů na ukrajinských univerzitách různých forem vlastnictví a podřízenosti podle odbornosti: 032 „Historie a archeologie“ (obor znalostí – „Historie“ a 029 „Informace, knihovnictví a archivnictví“ (obor vědění – „Kultura a umění“). Výsledkem výzkumu bylo zjištění, že na ukrajinských univerzitách jsou nejčastějšími obory pramenná studia, archivnictví a historiografie. Numismatika, spragistika, paleografie, genealogie, heraldika, metrologie atd. se zpravidla vyučují v integrovaném kurzu speciálních historických oborů především pro odbornost 032. Pro odbornost 029 je běžná archivnictví a nauka o dokumentech a speciální historické obory, např. integrovaný kurz, jsou vzdělávací součástí několika vzdělávacích a odborných programů.

Аналізується історія становлення та поширення спеціальних історичних дисциплін у науковому та освітньому просторі України у ХХ-ХХІ століттях. Особлива увага приділена місцю та ролі спеціальних історичних дисциплін у структурі історичної науки. Сьогодні в Україні нараховується 80 спеціальних історичних дисциплін. З’ясовано, що поділ спеціальних історичних дисциплін на традиційні (класичні) та нетрадиційні є результатом тривалої дискусії у наукових колах щодо їх класифікації. Хоча цей поділ є досить умовним, оскільки існують різні класифікаційні схеми. Досліджено вплив фахових наукових видань на розвиток спеціалізованих досліджень та формування наукових шкіл. Розглянуто місце спеціальних історичних дисциплін у професійній підготовці фахівців. Моніторинг вебсайтів закладів вищої освіти дав можливість представити складові спеціальних історичних дисциплін в університетах України різних форм власності та підпорядкування за ознакою спеціальності: 032 «Історія та археологія» (галузь знань – «Історія» та 029 «Інформаційна. бібліотечна та архівна справа» (галузь знань – «Культура та мистецтво»). У результаті дослідження було встановлено, що джерелознавство, архівознавство, історіографія є найпоширенішими дисциплінами в університетах України. Нумізматика, сфрагістика, палеографія, генеалогія, геральдика, метрологія тощо, як правило, викладаються в інтегрованому курсі спеціальних історичних дисциплін переважно для спеціальності 032. Для спеціальності 029 поширеними є архівознавство та документознавство, а спеціальні історичні дисципліни, як інтегрований курс, є освітнім компонентом небагатьох освітньо-професійних програм.