Теоретико-методичні засади проблеми реалізації інноваційних технологій навчання іноземних мов у закладах вищої освіти

Abstract

Удосконалення процесу вивчення вітчизняними студентами іноземних мов є настійною необхідністю, яка диктується значним розширенням міжнародних відносин і впевненого входження до Європейського простору України в цілому, її державних, громадських і приватних інституцій зокрема, а також громадян з різних верств населення. Навіть трагедія російської агресії проти України висвітлила цю необхідність, бо незнання або погане знання багатьма нашими біженцями європейських мов додало їм додаткових труднощів при оформленні такого статусу і налагодженні побуту. Цікавість, швидкість та ефективність вивчення іноземних мов значно підвищуються за рахунок застосування викладачем адаптованих для цього (ззовні або самостійно) інноваційних технологій, спрямованих на формування інтерактивного простору, в межах якого встановлюється активні безпосередні стосунки між викладачем і студентами, а також між самими студентами. Поява вільних міжстудентських комунікацій, де формулюються, висловлюються й вислуховуються різні думки, дозволяє швидко знаходити і обробляти, за допомогою новітніх технологічних пристроїв, необхідну інформацію. Однією з ключових рис інноваційних технологій є їхнє орієнтування на індивідуалізацію та адаптацію навчання до потреб кожного студента. Це враховує різноманіття стилів навчання та темпів освоєння матеріалу. Крім того, інноваційні технології сприяють розвитку критичного мислення, творчих навичок та саморегуляції учнів. Впровадження інноваційних технологій у закладах вищої освіти є складним процесом, що вимагає не лише наявності сучасних засобів та технічної інфраструктури, але і змін в педагогічному підході та культурі викладання. Важливо враховувати відкритість до інновацій серед викладачів та студентів, адже їхня участь є важливою у забезпеченні успішності переходу до нових методик.