Конструктивні чинники розвитку вищої освіти в умовах після пандемії та війни: досвід України

Abstract

Система вищої освіти України зазнала значних викликів через пандемію COVID-19 та воєнну агресію рф, з-поміж них: втрата чи руйнування освітньої інфраструктури, втрата людського капіталу, неможливість забезпечення нормального функціонування системи освіти через безпекові ризики та ін. Водночас відзначаються й певні позитивні тенденції щодо стабілізації та розвитку вищої освіти в Україні у цей складний період. Мета статті полягала у визначенні та обґрунтуванні конструктивних чинників розвитку вищої освіти України в умовах після пандемії та війни. Методи дослідження: аналіз статистичних даних українських та європейських центрів аналітичних і наукових досліджень; положень міжнародних організацій про підтримку української освітньої та наукової спільноти в умовах війни; систематизація фактичного матеріалу щодо моніторингу конструктивних чинників розвитку системи вищої освіти; формування висновків щодо основних конструктивних чинників розвитку вищої освіти України в умовах після пандемії та воєнного стану. Результати полягають у визначенні номенклатури конструктивних чинників розвитку вищої освіти в умовах після пандемії та воєнного стану: 1) адаптивність та гнучкість системи вищої освіти, ефективне інституційно правове регулювання системи вищої освіти в умовах воєнного стану; 2) вдосконалення технологічної інфраструктури, оптимізація підходів до організації освітнього процесу, запровадження інноваційних методів навчання, поглиблення цифровізації освіти; 3) оновлення української науки, інтеграція вищої освіти України до європейського освітнього та дослідницького простору; 4) зміцнення стійкості освітянської спільноти. Висновки. Системі вищої освіти України більшою мірою вдалося впоратися з викликами після пандемії та воєнного стану. Прийняті управлінські рішення спрямовані на максимальне збереження системи від можливих суттєвих втрат і можуть розглядатися як оптимальні для системи вищої освіти. В умовах воєнного стану вітчизняні заклади вищої освіти оперативно відреагували на складну ситуацію, своєчасно адаптувалися до нових вимог і розробили та реалізували адекватні заходи для переходу на дистанційні й змішані моделі організації освітнього процесу, використовуючи сучасні цифрові технології. У науково-дослідницькій діяльності відбувається зміцнення інституційно правових засад провадження науково-інноваційної діяльності, відзначається осучаснення напрямів наукового дослідження, тенденції до формування та реалізації нових наукових та інноваційних проєктів в межах програм ЄС, підтримка національної та міжнародної академічної мобільності студентів і викладачів та ін

The higher education system of Ukraine has faced significant challenges due to the COVID-19 pandemic and the military aggression of the russian federation. Among these challenges are the loss or destruction of educational infrastructure, the depletion of human capital, the inability to ensure the normal functioning of the education system due to security risks, and more. However, certain positive trends towards the stabilization and development of higher education in Ukraine can also be noted during this challenging period. The objective of the article was to identify and justify constructive factors for the development of higher education in Ukraine in the post-pandemic and war conditions. Research methods: analysis of statistical data from Ukrainian and European analytical and scientific research centers; examination of data of international organizations supporting the Ukrainian educational and scientific community during wartime; organization of factual material regarding the monitoring of constructive factors in the development of the higher education system; drawing conclusions on the main constructive factors for the development of higher education in Ukraine in the post-pandemic and wartime conditions. The results consist of identifying the nomenclature of constructive factors for the development of higher education in the post-pandemic and wartime conditions: 1) adaptability and flexibility of the higher education system, effective institutional-legal regulation of the higher education system during wartime; 2) improvement of technological infrastructure, optimization of approaches to organizing the educational process, implementation of innovative teaching methods, deepening the digitization of education; 3) renewal of Ukrainian science, integration of higher education in Ukraine into the European educational and research space; 4) strengthening the resilience of the educational community. Conclusions. The higher education system of Ukraine has largely managed to cope with the challenges posed by the post-pandemic and wartime circumstances. The decisions adopted were aimed at preserving of the system from possible significant losses and can be considered optimal for the higher education system. Ukrainian higher education institutions promptly responded to the challenging situation, adapted in a timely manner to new requirements, and developed and implemented adequate measures to transition to remote and blended models of organizing the educational process, utilizing modern digital technologies. In research activities, there is a strengthening of the institutional-legal foundations for conducting scientific and innovative activities, modernization of research directions, a trend towards the formation and implementation of new scientific and innovative projects within EU programs, support for national and international academic mobility of students and faculty, etc