Розвиток лідерських якостей студентської молоді

Abstract

У статті проводиться теоретичний аналіз та емпіричне дослідження розвитку лідерських якостей студентської молоді. Мета статті полягає у теоретичному обґрунтуванні та емпіричному дослідженні прояву лідерських якостей студентської молоді. Результати. У ході емпіричного дослідження вдалося встановити: за методикою «Діагностика лідерських здібностей» (Е. Жариков, Е. Крушельницький) ми дослідили, що у 35% (14 респондентів із вибірки) лідерські здібності виражені на високому рівні, 45% (18 респондентів із вибірки) демонструють середній рівень прояву лідерських здібностей, 20% (8 респондентів із вибірки) показали низький рівень лідерських здібностей. За методикою «Я лідер» отримали результати: у респондентів виражені високі показники в шкалі «уміння керувати собою» - 16 респондентів (40%), високі показники маємо у шкалі «Наявність творчого підходу», 27 респондентів – 67,5% з вибірки. «Організаторські здібності» та «Знання правил організаційної роботи» 60% (24 респонденти із вибірки) та 57,5% (23 респонденти із вибірки). Співвідношення мотивів досягнення успіху та уникнення невдач у % за методикою А. Реана показало у 32,5% (13 респондентів із вибірки) мотивацію досягнення успіху; 35% (14 респондентів із вибірки) мають мотивацію з тенденцією до розвитку мотивації досягнення успіху; 17,5% (7 респондентів із вибірки) мають мотиваційний полюс який невизначений; студенти які мають схильність до уникнення невдач складають 10% (4 респонденти із вибірки); 5% (2 респонденти із вибірки) мають виключно мотивацію уникнення невдач. За методикою «Тест на самооцінку особистості: Яреальне, Я-ідеальне» С.А. Будассі отримано результати: 12, 5% (5 респондентів із вибірки) мають високу самооцінку, 77,5% (31 респондент із вибірки) мають середню самооцінку, 10% (4 респонденти із вибірки) мають низьку самооцінку. За тестом EQ Н. Холла за шкалами емпатія та управління емоціями інших людей чітко переважає середній рівень – по 57,5% та 55% кожна. Високі показники також спостерігаємо в цих шкалах – 32,5% та 22, 5%, найнижчі показники спостерігаємо за шкалами самомотивація 50% та управління своїми емоціями 42,5%. Висновок. У ході теоретичного аналізу ми визначили лідерські якості студентської молоді як сукупність їх стійких особистісних властивостей, що розвиваються, проявляються, розвиваються у процесі спільної навчальної та позааудиторної діяльності, сприяють досягненню її цілей завдяки активності, мотивації, саморозвитку, емпатійності, впливати на поведінку інших, бути прикладом для них, вести за собою. Спираючись на анліз літературних джерел та на визначення лвдерських якостей, ми виділили структуру лідерських якостей студентської молоді: організаційно-комунікативний компонент (схильність до лідерства, рівень саморегуляції, організаторські здібності); мотиваційно-ціннісний компонент (мотивація, прагнення до самоактуалізації, самосприйняття, самооцінка); емоційно-регулятивний компонент (емоційний інтелект, комунікативні здібності, емпатійність, відкритість). За результатами авторської анкети доведено, що студенти чітко уявляють що таке лідерство, які лідерські якості притаманні лідеру, що сприяє і що заважає розвиткові лідерських якостей студентської молоді, виявили середні показники наявності лідерських якостей студентської молоді. Подальші дослідження вбачаємо у розробці моделі розвитку лідерських якостей студентської молоді.

The article provides a theoretical analysis and an empirical study of the development of leadership qualities of student youth. The purpose of the article is the theoretical justification and empirical study of the manifestation of leadership qualities of student youth. The results. In the course of empirical research, it was possible to establish: according to the method "Diagnosis of leadership abilities" (E. Zharikov, E. Krushelnytskyi), we investigated that 35% (14 respondents from the sample) have leadership abilities expressed at a high level, 45% (18 respondents from the sample ) demonstrate an average level of manifestation of leadership abilities, 20% (8 respondents from the sample) showed a low level of leadership abilities. According to the "I am a leader" method, the results were obtained: 16 respondents (40%) had high indicators in the "ability to manage themselves" scale, high indicators were found in the "Availability of a creative approach" scale, 27 respondents - 67.5% of the sample. "Organizational abilities" and "Knowledge of the rules of organizational work" 60% (24 respondents from the sample) and 57.5% (23 respondents from the sample). The ratio of motives for achieving success and avoiding failure in % according to A. Rean's method showed that 32.5% (13 respondents from the sample) were motivated to achieve success; 35% (14 respondents from the sample) have motivation with a tendency to develop motivation to achieve success; 17.5% (7 respondents from the sample) have an undefined motivational pole; students who have a tendency to avoid failure make up 10% (4 respondents from the sample); 5% (2 respondents from the sample) are solely motivated to avoid failure. According to the method "Personality Self-Assessment Test: Ireal, I-Ideal" S.A. Budassi obtained the results: 12.5% (5 respondents from the sample) have high self-esteem, 77.5% (31 respondents from the sample) have average self-esteem, 10% (4 respondents from the sample) have low self-esteem. According to N. Hall's EQ test, on the scales of empathy and managing the emotions of other people, the average level clearly prevails - 57.5% and 55% each. High indicators are also observed in these scales - 32.5% and 22.5%, the lowest indicators are observed in the scales of self-motivation 50% and management of one's emotions 42.5%. Conclusion. In the course of the theoretical analysis, we determined the leadership qualities of student youth as a set of their stable personal properties that develop, manifest, develop in the process of joint educational and extracurricular activities, contribute to the achievement of their goals through activity, motivation, self-development, empathy, influence the behavior of others, be an example for them, to lead. Based on the analysis of literary sources and the definition of leadership qualities, we identified the structure of leadership qualities of student youth: organizational and communicative component (propensity for leadership, level of self-regulation, organizational skills); motivational and value component (motivation, striving for self-actualization, self-perception, self-evaluation); emotional regulatory component (emotional intelligence, communication skills, empathy, openness). According to the results of the author's questionnaire, it was proved that students have a clear idea of what leadership is, what leadership qualities are inherent in a leader, what contributes to and hinders the development of leadership qualities of student youth, and revealed the average indicators of the presence of leadership qualities of student youth. We see further research in the development of a model for the development of leadership qualities of student youth.