Сучасні методи збільшення пропускної спроможності в зоні підходу

Abstract

Збільшення польотів цивільної авіації створює проблему організації повітряних потоків у зоні підходу, так як велика кількість рейсів сходяться в одній точці, а саме біля аеропортів. Тому впровадження сучасних методів збільшення пропускної спроможності є одним з головних пріорітетів розвитку аеронавігаційної системи будь-якої країни. Це дозволить обслуговувати більшу кількість рейсів у такий самий проміжок часу зі збереженням прийнятного рівня безпеки польотів. У цій роботі розглянуті сучасні методи збільшення пропускної спроможності. Виявлено, що процедурні методи є найбільш економічно ефективними. Обрані найбільш ефективні ці методи та шляхи їх впровадження. Аналітично було обчислено ефективність застосування цих методів. Також були підготовлені рекомендації підготовки диспетчерів УПР з урахуванням особливостей цих методів.

The increase in civil aviation flights creates the problem of air flows organisation in the approach zone, since a large number of flights converge at one point, namely near airports. Therefore, the implementation of modern methods of increasing capacity is one of the main priorities for the development of the air navigation system of any country. This will make it possible to service a larger number of flights in the same period of time while maintaining an acceptable level of flight safety. This paper examines modern methods of increasing capacity. Procedural methods have been found to be the most cost-effective. The most effective methods and ways of their implementation have been chosen. The efficiency of using these methods was analytically calculated. Recommendations were also prepared for the training of air control controllers, considering the features of these methods.