Параметричний синтез управління літального апарату

Abstract

Сучасний етап розвитку систем управління аерокосмічними об’єктами характеризується прогресом техніки та зростанням конкуренції, що призводить до різкого підвищення вимог до рівня безпеки та економічності польоту. Наявність в Україні авіаційної промисловості зумовлює необхідність конкурування із іншими державами та урахування світових тенденцій проектування. Для сучасного етапу розвитку науки й техніки характерні швидкий прогрес технічної кібернетики й значне розширення сфери її практичного застосування. У теперішній час основними рисами системи автоматичного управління є більша складність об'єктів, необхідність управління сукупністю об'єктів, а також високі вимоги до точності й динаміки управління. Розвиток авіації обумовив постановку й необхідність розв’язку таких задач, як управління багатозв’язними об'єктами, побудова оптимальних систем стабілізації, управління системами при неповній інформації, побудова цифрових систем управління і т.д. Одним з найголовніших етапів розвитку в цій сфері є теорія лінійних систем автоматичного управління, в області якої основними досягненнями є синтез лінійних систем, оптимальних за квадратичним критерієм якості; оптимальна лінійна фільтрація. Необхідність автоматизації управління польотом літака спочатку була обумовлена їхньою недостатньою стійкістю й керованістю. Поле на цих літаках вимагало високої техніки пілотування. Застосування автоматичних засобів стабілізації літака по крені й тангажу полегшувало працю пілота й робило політ менш небезпечним. У міру збільшення тривалості й дальності польотів виникла потреба розвантажити екіпаж від стомлюючих й одноманітних функцій стабілізації літака не тільки по крену й тангажу, але й за курсом. Новий етап розвитку систем автоматичного управління характеризується жорсткістю вимог до їхньої точності й надійності.