Роль і місце особистого рухового досвіду студентів у проблемній площині фізичного виховання

Abstract

Розробка інноваційних моделей фізичного виховання студентської молоді у сучасних соціокультурних контекстах потребує нового осмислення ролі і місця індивідуального рухового досвіду, редуктивістський підхід до якого дається взнаки як у педагогічних концептуалізаціях цієї проблеми на мета теоретичному рівні, так і у суто емпіричних експлікаціях спортивних наук. Інноваційні практики фізичного виховання із застосуванням сучасних інформаційних технологій потребують застосування міждисциплінарного підходу в осмисленні функціонального потенціалу індивідуального рухового досвіду. Його звуження до другорядного чинника у процесі фізичного виховання і у моделі підготовки фахівців в рамках університетської освіти знижує ефективність педагогічного процесу в окресленому проблемному полі. У роботі запропоновано авторське осмислення репрезентації індивідуального рухового досвіду в практиках фізичного виховання студентства, які мають інноваційний характер, адже пропонується їх моделювання у комунікативному просторі фізичного виховання, де водночас відбувається суб’єктивне накопичення індивідуального рухового досвіду і комунікаційне виведення його у інтерсуб’єктивну площину у формуванні креативного ставлення студентів до регулярних фізичних навантажень в інноваційних практиках фізичного виховання. Значущість взаємодії психофізіологічних, педагогічних та антропологічних чинників особистого рухового досвіду визначається через різні форми самоаналізу та колективного аналізу фізичних зусиль з урахуванням специфіки рольової реальності у педагогічних практиках фізичного виховання.