Створення методики та апаратно-програмної бази для моніторингу в польових умовах засобів захисту мовної інформації

Abstract

На підставі аналізу результатів роботи, які підтвердили, що при певному співвідношенні «потужності» (кількість та розташування спеціалізованих генераторів шумового захисту) та форм налаштування, а також видів обробки первинних потоків відображень акустичних сигналів, спо- стерегаюча сторона (або навіть кілька «спостережників» одночасно), незважаючи на ефективний захист від «знімання» акустичної картини в одній окремій точці, вдається отримати інформацію від акустичного джерела з задовільною якістю для потреб відновлення змісту перемов. Виділені головні проблеми, які розпадаються на дві принципово різні категорії: – яким чином досягти зведення усіх можливих миттєвих вимірів параметрів акустичного поля до однієї сітки часових визначень; – якою може бути кількість «однойменних» суттєво відмінних відкликів, що характеризу- ють поточний вимір відшукуваного сигналу, щоб стало можливим з'ясувати (оцінити, відновити) фактичне його значення в тій зоні простору, який безпосередньо межує з джерелом коливального процесу, за яким ведеться “віддалене” спостереження. Розроблено принципи створення апаратного каналу синхронізації, які включають: – синхронізацію від джерела первинного сигналу, яка має суттєві особливості. По-перше, відпадає необхідність в утворенні досконалого додаткового каналу. А по-друге, синхронізуючим елементом виступає спеціально створений комплекс коливальних процесів у самому тестовому сигналі. Очевидним обмеженням у використанні такого способу є необхідність формування такої послідовності в тестовій послідовності сигналів, коли незалежно від амплітуди тест-сигналу, що має бути виявленим як мовний компонент, тест-сигнал для синхронізації має зберігати свої пара- метри сталими та безумовно виділятися усіма датчиками-перетворювачами незалежно від кілько- сті та потужності задіяних засобів активного захисту; – синхронізацію від джерела, зовнішнього по відношенню до першоджерельного сигналу, де принципово відмінним може бути спосіб синхронізації. Передбачається наявність будь-якого зовнішнього (по відношенню до джерел мовної інформації, активних засобів захисту та інших джерел завад) джерела акустичних коливань із відносно стабільними характеристиками. Для промислових об'єктів таким джерелом може виступати характерний шумовий процес від різно- манітних вентиляційних пристроїв з чіткою періодичною складовою, наприклад, вібрація фунда- менту через небаланс обертальних мас або ж перетинання потоком повітря від пропелера якоїсь площинної деталі (засувки). У межах багатоповерхових будівель таким зовнішнім джерелом мо- же стати ліфт чи інший піднімальний пристрій, у якого цикл робочого ходу в декілька разів пере- вищує найбільшу затримку сигналу. Сталі коливання від цього джерела стають поточними часо- вими позначками, які є присутніми в більшості сигналів перехоплення. Їх часові відношення ста- ють фактично топографічними визначниками, через які стає можливим з певною імовірністю прогнозувати ті інтервали затримки, що будуть виникати й при розповсюдженні сигналів від мо- вних джерел. Особливо, коли виникає можливість “уточнити” місцезнаходження цілі спостере- ження, наприклад, по характерному звуці стільця, що перемістився по підлозі; – принципи синхронізації з додатковим каналом. На відміну від синхронізації процесів, що їх характеризує отриманий акустичний сигнал у прямому чи перетвореному в електричний ана- лог вигляді, яким вимушений найчастіше користуватися тільки “нападник”, організатор моніто- рингу засобів захисту мовної інформації повинен бути оснащений всіма технічними засобами для створення необхідної кількості допоміжних каналів. Однак, слід також вважати ці канали тимча- совими, бо ліквідуються при настанні “штатної” роботи на об'єкті, що обслуговується. Інакше ці ж канали мають бути захищеними, і реалізація такого заходу може стати задачею набагато скла- днішою, ніж захист первинних акустичних каналів. Розв’язані проблеми "закриття" окремого каналу. Розроблена методика моніторингу з "шу- мостворюючим" загальним сигналом, яка може докорінним чином змінити якість проведення мо- ніторингових операцій та забезпечити виключно високу ступінь прихованості інформації в зага- льному допоміжному радіоканалі. Методика ґрунтується на одночасному використанні псевдо- випадкового визначення фактичної частоти, яка в цій фазі моніторингу є задаючою та місця в просторі, з якого ведеться випромінювання акустичної енергії. Досліджені алгоритми виявлення датчиків зняття мовної інформації. Перевірене синтез алгоритм виявлення радіомікрофонів при використанні тонального тестового сигналу. Визначені шляхи оцінки параметрів сигналів, що розповсюджуються у просторі, та кількісної оцінки достатності засобів захисту мовної інформації, які залучаються для закриття природних та штучних каналів витоку мовної інформації. Для подальшого дослідження перевірено методику адаптивного придушення акустичного поля.