Педагогічні умови застосування електронних освітніх ресурсів у професійній підготовці майбутніх електромонтерів

Abstract

Авторкою вперше теоретично обґрунтовано та експериментально перевірено теоретичну модель педагогічних умов застосування електронних освітніх ресурсів у професійній підготовці майбутніх електромонтерів. Вона виступає системоутворювальним чинником інформаційно-освітнього середовища професійної підготовки майбутніх електромонтерів закладу професійної (професійно-технічної) освіти. Дана модель інтегрує в собі взаємопов’язані і взаємообумовлені компоненти – педагогічні умови: перша – моделювання процесу застосування електронних освітніх ресурсів у професійній підготовці майбутніх електромонтерів. Цією умовою передбачено створення моделі застосування електронних освітніх ресурсів у професійній підготовці майбутніх електромонтерів, яка містить такі блоки: методологічно-цільовий (описує мету та завдання застосування електронних освітніх ресурсів у професійній підготовці майбутніх електромонтерів, основні методологічні підходи, дидактичні принципи та етапи реалізації педагогічних умов), змістовно-процесуальний (визначає конструкт суб’єкт-суб’єктної взаємодії «педагог ↔ учень» і характеризує змістову складову фахових дисциплін енергетичного напряму підготовки електромонтерів, на якій ґрунтується процес застосування ЕОР, розкриває основні способи організації активної навчальної діяльності учнів – методи, форми та засоби), оцінювально-результативний (поєднує критерії, показники та рівні оцінювання результативності застосування ЕОР за певних педагогічних умов); друга – мотивування майбутніх електромонтерів до застосування електронних освітніх ресурсів у професійній підготовці, що реалізується в освітньому процесі закладів професійної (професійно-технічної) освіти. Для цього дослідницею пропонується: виконання практико-орієнтованих професійних завдань з використанням сучасного комп’ютерного забезпечення (розв’язування електротехнічних задач, складання схем); вирішення виробничих ситуацій за допомогою набутих фахових знань (застосування рольових ігрових методик); ознайомлення учнів зі специфікою роботи електромонтера на підприємствах різних галузей промисловості (організація навчальних екскурсій); проведення конкурсів професійної майстерності (визнання учнів у професії шляхом організації інтелектуальних змагань за фахом); соціально-профорієнтаційних майстер-класів (залучення учнів до профорієнтаційних рейдів, створення рекламних матеріалів засобами інформаційно-комунікаційних технологій, захист навчальних проектів «Моя професія – Електромонтер») тощо, професійно спрямованих заходів, що дає змогу упевнити майбутніх електромонтерів у перевагах професії та її значущості. Таким чином створюються обставини для побудови системи мотиваційного впливу, що починається з профорієнтації учнів від вступу в заклад професійної (професійно-технічної) освіти і до завершення підготовки за професією; третя – створення електронного освітнього ресурсу з навчального предмету професійного спрямування «Електротехніка з основами промислової електроніки» з урахуванням технологізації майбутньої професійної діяльності електромонтерів. Реалізація цієї педагогічної умови потребує розроблення структурної моделі е-підручника нового покоління з означеного предмету, зміст якого поділяється на дидактичні одиниці – логічно самостійні частини навчального матеріалу, котрі відповідають певним компонентам змісту: поняття, форма, теорія, закон, факт, явище тощо і подаються учневі у вигляді укрупнених дидактичних одиниць – систем понять, що об’єднуються на засадах їх логічних, суттєвих взаємозв’язків і формують єдину засвоєну одиницю інформації. Розроблений авторкою е-підручник нового покоління являє собою сукупність модулів, визначених за певними кваліфікаційними розрядами, уроками (заняттями), що об’єднані у відносно самостійні розділи (теми, підтеми) навчальної програми, означені у тематичному плані. Педагогічна практика засвідчила також необхідність створення електронних освітніх ресурсів (авторського сайту «Інформаційно-освітнє середовище підготовки кваліфікованих робітників енергетичного профілю») і наповнення його професійно-освітнім контентом застосування електронних освітніх ресурсів у професійній підготовці електромонтерів; четверта – розроблення навчально-методичного забезпечення для педагогів, які здійснюють підготовку кваліфікованих робітників за професією «Електромонтер з ремонту і обслуговування електроустаткування». Її реалізація здійснювалась з розробленням і використанням: електронного навчального портфоліо як педагогічної технології, що сприяє підвищенню результативності застосування електронних освітніх ресурсів у професійній підготовці майбутніх електромонтерів і забезпечує презентацію конкурентоспроможного кваліфікованого робітника на ринку праці; збірника «Контроль та оцінювання знань майбутніх електромонтерів», який містить різнорівневі тести, розроблені у програмі MiniTestSL призначеній для використання у навчально-виробничому процесі закладу професійної (професійно-технічної) освіти та методичного посібника для педагогічних працівників «Відкриті уроки з професійної підготовки кваліфікованих робітників енергетичного профілю». У дисертації представлено розроблену авторкою методику застосування електронних освітніх ресурсів у професійній підготовці майбутніх електромонтерів як науково обґрунтовану педагогічну систему професійної підготовки кваліфікованих робітників, що включає специфіку професії електромонтерів, критерії і показники результативності формування їхньої професійної компетентності та інформаційні технології, володіння якими передбачає майбутня професійна діяльність. Теоретико-методологічним підґрунтям авторської методики визначено наукові підходи: системний, суб’єктно-діяльнісний, компетентнісний і технологічний. Основоположною ідеєю представленої методики є інтеграція найбільш раціональних форм, методів і засобів організації освітнього процесу в закладі професійної (професійно-технічної) освіти з професійної підготовки майбутніх електромонтерів з застосуванням електронних освітніх ресурсів. Це візуально відображено в її структурі, яка представлена складовими: концептуальна (визначає мету, завдання, принципи методичного управління, рівень застосування, методологічні підходи), мотиваційна (передбачає підготовку суб’єктів освітнього процесу до застосування електронних освітніх ресурсів у професійній підготовці майбутніх електромонтерів шляхом засвоєння теоретико-методичних основ відповідного технологічного процесу, усвідомлення його мотиваційно-ціннісної ролі в підготовці учнів за професією та виробленні в них професійних інтересів); змістово-процесуальна (включає: зміст навчання, педагогічні технології; способи, методи і засоби застосування електронних освітніх ресурсів у професійній підготовці майбутніх електромонтерів на основі активізації навчального процесу; позаурочні заходи), оцінювально-результативна (базується на певних функціях управління: моніторинг, періодичне регулювання/саморегулювання за відповідним результатом й своєчасне прийняття компетентного рішення адміністрацією закладу професійної (професійно-технічної) освіти щодо результатів застосування електронних освітніх ресурсів у професійній підготовці майбутніх електромонтерів). На модульній основі розроблено і впроваджено спецкурс «Застосування електронних освітніх ресурсів у професійній підготовці майбутніх електромонтерів» для педагогів закладу професійної (професійно-технічної) освіти, який складається з трьох розділів. В роботі представлено результати апробації авторської методики застосування електронних освітніх ресурсів у професійній підготовці майбутніх електромонтерів та експериментальної перевірки ефективності педагогічних умов при її впровадженні. Отримані дані демонструють позитивні зрушення у професійній підготовці майбутніх електромонтерів: кількість учнів з високим рівнем професійної підготовки майбутніх електромонтерів збільшилася з 11% до 32%, достатнім – з 17% до 30%, натомість, як показники кількості учнів з середнім та низьким рівнем зменшилися з 49% до 32% та з 23% до 4%, відповідно. У КГ також відбулися позитивні зрушення щодо рівнів професійної підготовки майбутніх електромонтерів, але не такі значущі, як в експериментальній групі – кількість учнів з високим рівнем підготовки збільшилася із 7% до 8%, достатнім – із 13% до 16%, з середнім та низьким – зменшилася із 51% до 50% та 30% до 28%, відповідно. На підставі аналізу даних наприкінці експерименту зроблено висновок про істотне переважання якісних і кількісних результатів професійної підготовки майбутніх електромонтерів експериментальної групи. Статистична значущість збільшення ефективності професійної підготовки майбутніх електромонтерів з використанням авторської методики доведена критерієм Пірсона (χ²) – при достовірній ймовірності 0,01 відмінності між приростом інтегративного показника професійної підготовки майбутніх електромонтерів у контрольній та експериментальній групах є статистично значимими.