Визначення та відтворення емоційно-векторного компонента в процесі перекладу текстів жанру популярної психології

Abstract

Емоційний стан людини яскраво виражається у спілкуванні, зокрема у мовленні, в якому кожен учасник (мовець і адресат) усвідомлює свої емоції та кодує або декодує їх у реалізовані мовні одиниці. Реалізація емоційного стану адресата відбувається в емоційних ситуаціях і відбувається в межах емоційного дискурсу як окремого виду мовленнєвої діяльності, що передає емоційний стан як спосіб психологічної реалізації емоцій мовця та викликає відповідне емоційне переживання в адресата. Емоційний дискурс пов’язаний з психоемоційною системою, когнітивною системою, соціокультурною системою та лінгвістичною системою і поєднує в собі риси цих систем, зокрема загальні риси мовленнєвої діяльності, компонентом якої він є, з рисами підсистем, що відповідають основним психологічним типам емоцій. Загальновизнано, що розвиток емоційної сфери людини невіддільний від розвитку її когнітивних здібностей. Важливу роль у виборі мовних засобів вираження емоцій відіграють такі соціально-психологічні чинники, як особистісні характеристики мовця, його комунікативна установка, мотивація, система очікувань, комунікативні наміри та контекст комунікативної ситуації, причому характер емоційного вираження мовних засобів залежить від комунікативної установки мовця, а співвідношення кількості стандартних і нестандартних лексичних одиниць та граматичних структур – від комунікативних намірів, які реалізує мовець у даному контексті. Тому вибір і використання мовних засобів афективної семантики є ситуативно зумовленим і визначається комунікативним наміром мовця. На лексичному рівні важливу роль відіграють формальні елементи вираження емоцій, такі як частки, вигуки чи звертання. На цьому рівні прикметники є найосновнішим мовним засобом вираження, що відображає як позитивні, так і негативні конотативні значення. Натомість експресивні засоби мови — це фонетичні засоби, морфологічні форми, засоби словотворення, лексичні, фразеологічні та синтаксичні форми, які служать у мові для емоційного або логічного підсилення висловлювання.